Проектний аналіз

—  резервні кредити;

—  використання вексельних інструментів як зобов’язання позичаль­ника погасити заборгованість;

—  спеціальні умови платежів по контрактах у сполученні з іншими методами;

—  використання банківських рахунків з особливим режимом;

—  використання зобов’язань засновників проекту по додаткових внесках у капітал проектної компанії;

—  різні види страхування;

—  проведення заходів щодо керування ризиками проекту, у тому числі по зниженню ризиків, запобіганню і контролю, розподілу ризиків між учасниками проекту й ін.;

—  проведення всебічного аналізу проектних ризиків на передінвес- тиційній фазі проекту;

—  для банків-інвесторів — оптимізація структури портфеля інвести­ційних проектів.

Функції контролю за реалізацією проекту може виконувати сам банк- кредитор, іноді спеціалізована компанія, запрошувана для здійснення наглядових функцій супроводу проекту. У світовій практиці з цією ме­тою кредитор від його імені і з його доручення чи спеціальна компанія підписує з позичальником угоду про реалізацію проекту, що є невід’ємною частиною кредитного договору.

Для контролю за ходом проекту підписується спеціальна проектна уго­да (договір), у якій визначаються права кредитора чи спеціальної ком­панії по доступу до всієї необхідної інформації, стосовної до проекту. В обов’язки позичальника входить надання регулярних звітів про хід робіт, що підписуються в контрактах, про різні можливі перешкоди для реалі­зації проекту, про дотримання будівельних, технічних, екологічних і інших норм, про проведення робіт у строгій відповідності з технічною документацією. У договорі указується порядок проведення закупівель і вибору постачальників і підрядчиків на конкурсній основі, графіки робіт, кошторис, у тому числі розподіл витрат між позичальником і кредитором.

Зобов’язання позичальника за згодою про реалізацію проекту вважа­ються частково виконаними після здачі об’єкта інвестиційної діяльності в експлуатацію (порядок здачі обумовлюється проектною угодою), а цілком виконаними — після погашення всіх платіжних зобов’язань за кредитним договором. У деяких випадках витрати з нагляду (контролю) за реалізацією проекту можуть досягати 5% і більше загального обсягу інвестицій у проект.

В рамках проектного аналізу визначається показник потреби у до­датковому фінансуванні (ПФ) — максимальне значення абсолютної вели­чини від’ємного накопиченого сальдо від інвестиційної та операційної діяльності.

Величина потреби у додатковому фінансуванні показує мінімальний обсяг зовнішнього фінансування проекту, необхідного для забезпечення його фінансової реалізації, тому ПФчасто ще називають капіталом ризи­ку. Реальний обсяг потрібного фінансування не обов’язково має співпа­дати з ПФ і, як правило, перевищує його за рахунок необхідності обслу­говування боргу.

Потреба у додатковому фінансуванні з урахуванням дисконту (ДПФ)

—                максимальне значення абсолютної величини від’ємного накопиченого дисконтованого сальдо від інветиційної та операційної діяльності.

Величина потреби у додатковому фінансуванні з урахуванням дисконту показує мінімальний дисконтований обсяг зовнішнього фінансування проекту, необхідного для забезпечення його фінансової реалізованості.

Переваги і недоліки проектного фінансування.

На відміну від традиційних форм кредитування проектне фінансуван­ня дозволяє:

—  більш вірогідно оцінити платоспроможність і надійність позичаль­ника;

—  розглянути весь проект з огляду життєздатності, ефективності, реалізованості, забезпеченості, ризиків;

—  прогнозувати результат реалізації інвестиційного проекту.

 

« Содержание


 ...  150  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я