Просту (випадкову) форму вартості називають ще одиничною, оскільки за тогочасного рівня розвитку суспільного виробництва товар міг виразити свою вартість лише в одному товарі, адже інших ще не було.
Повна (розгорнута) форма вартості. Історичною передумовою її появи був великий суспільний поділ праці, внаслідок якого ремісництво виокремилося у самостійну галузь, відбулися поглиблення суспільного поділу праці, розвиток товарного виробництва, урізноманітнення обміну товарами. У цьому процесі проста форма вартості переросла у повну (розгорнуту) форму вартості.
Повна (розгорнута) форма вартості — форма вияву вартості запропонованого для обміну товару в багатьох інших товарах.
у товару В іп товару С к товару И ртовару Е і т. д.
Вона має такий вигляд:
товар А =
Це означає, що товар, який перебуває у відносній формі вартості відображає свою вартість у багатьох інших товарах, кожен з яких є еквівалентом запропонованого для обміну товару А.
Зі збільшенням кількості товарів-еквівалентів пропорції обміну товарів стають усе менш випадковими, все більше тяжіють до своєї основи — вартості товарів.
Водночас повній формі вартості притаманна незавершеність, оскільки вартість товару А, що знаходиться у відносній формі, виявляється у товарах-еквівалентах, кількість яких постійно збільшується внаслідок появи нових товарів як результату розвитку суспільного поділу праці. Це означає, що повна форма вартості не має однакової, єдиної форми вартості товарів, що утруднює обмін товарів. Наприклад, власник товару А бажає обміняти його на товар В, а власникові товару В потрібен не товар А, а товар С. У цій ситуації обмін товару А на товар В може відбутися лише за умови, якщо власник товаруА здійснить зайвий акт обміну: спочатку обміняє свій товар на товар С і запропонує його власникові товару В.
Недоліки повної (розгорнутої) форми вартості компенсує загальна форма вартості.
Загальна форма вартості. Вона є розвинутішою формою вартості і характеризується тим, що вартість усіх товарів виявляється в одному загальному еквіваленті.
Загальна форма вартості — форма вияву вартості ряду товарів або всіх товарів конкретних регіонів, народів, племен в одному товарі-еквіва- ленті.
Загальна форма вартості має такий вигляд: у товару В ттовару С
к товару В = товару А ртовару Е
і т. д.
Загальна форма вартості виникає як наслідок закріплення ролі еквівалента за товаром, що мав здатність до безпосереднього обміну. У різних народів товарами як загальними еквівалентами були: худоба, зерно, риба, сіль, хутра, чай тощо. Усі ці товари у ролі загального еквівалента є згустками однорідної абстрактної праці, що застигла, втілилась у речах як субстанції суспільної праці. Саме вона найбільше відповідає поняттю і сутності вартості.
Грошова форма вартості. Подальший розвиток товарного виробництва та обміну призводить до закріплення ролі загального еквівалента за дорогоцінними металами: золотом і сріблом. Вони найповніше відповідають вимогам, які ставить обмін товарів перед загальним еквівалентом. Це знаменувало появу грошової форми вартості.
Грошова форма вартості — форма вияву вартості всіх товарів у благородних металах: золоті і сріблі.
= п грамів золота
Грошова форма вартості має такий вигляд: хтовару А у товару В т товару О к товару Е Іт. д.
Грошова форма вартості означає появу загального еквівалента, який замінив усі інші товари-еквіваленти на гроші як благородні метали (золото і срібло).
За своєю сутністю гроші є товаром, на який обмінюють усі інші товари, — товаром, який є загальною формою вияву вартості всіх інших товарів. Тому гроші за своєю природою — це золото і срібло, але золото і срібло за своєю природою — не є грішми, а матеріалом природи. Закріпленню ролі загального еквівалента за золотом і сріблом сприяли природні та суспільні властивості цих металів: однорідність, подільність, стійкість при зберіганні, велика вартість.
» следующая страница »
1 ... 92 93 94 95 96 9798 99 100 101 102 ... 452