Соціально-економічний зміст сутності та функцій грошей утворюють відносини власності — відчуження-привласнення товарів і грошей в актах обігу товарів. Оскільки гроші постають як загальний еквівалент, то вони є суб'єктом привласнення товарів та уречевленої в них праці в актах купівлі товарів, а також суб'єктом відчуження товарів і уречевленої в них праці в актах продажу товарів: купівля товарів — це відчуження грошей, а продаж товару — їх привласнення.
Постійно перебуваючи у чиїйсь власності, гроші як суб'єкт привласнення реалізують цю властивість і в інших формах, зокрема у формах відсотка за позику, прибутку від курсової різниці грошових одиниць тощо. Це можливе лише за перебування грошей в обігу. Опосередковуючи акти купівлі-продажу товарів, тобто здійснюючи функції засобу обігу та засобу платежу, гроші рухаються — переходять від покупця до продавця, від кредитора до позичальника.
Закони грошового обігу
На обіг грошей впливають закони металевого грошового обігу, специфічні закони грошового обігу та загальний закон грошового обігу.
Закони металевого грошового обігу. Вони передбачають такі закономірності:
— золото обертається як гроші тому, що має вартість;
— за певної мінової вартості товарів кількість золота в обігу залежить від величини його власної вартості;
— кількість золота в обігу прямо пропорційна рухові товарних цін;
— товарний обіг може поглинути лише певну кількість золотих монет, а надлишок золота зникає з обороту;
— збільшення кількості товарів на ринку зумовлює збільшення кількості золота у сфері обігу.
Специфічні закони грошового обігу. Сутність цих законів розкривається у наступному:
— представлена паперово-грошовою масою вартість виражається вартістю кількості золота або срібла, необхідної на певний момент для обігу;
— представлена кожною паперово-грошовою одиницею вартість має відповідати вартості необхідної для обігу кількості золота або срібла, поділеної на кількість паперових грошей, які перебувають в обігу.
Загальний закон грошового обігу. Він діє у будь-якій економічній системі. Цей закон зумовлений функціонуванням грошей як самостійного товару-еквівалента. Їх обіг — відображення руху товарів, а тому кількість грошей, що перебувають в обігу, пов'язана з товарною масою, яка є об'єктом купівлі-продажу. Між потріб- ною для обігу товарів кількістю грошей і кількістю товарів, що перебувають в обігу, їх цінами та швидкістю обігу грошей існує залежність: між кількістю проданих на ринку товарів і кількістю грошей, між рівнем товарних цін і кількістю грошей існує прямо пропорційна залежність, а між швидкістю обігу грошей і кількістю грошей — обернено пропорційна.
Залежність кількості грошей в обігу від кількості товарів, їх цін і швидкості обігу грошей і є загальним законом грошового обігу.
Загальний закон грошового обігу — сталий зв'язок між кількістю грошей,
необхідних для нормального обігу товарів, сумою цін товарів і швидкістю
обігу грошових одиниць.
Сутність загального закону грошового обігу виражає така формула:
£
де Кг — необхідна для нормального обігу кількість грошей; 2нт — сума цін товарів; ІІІог — швидкість обігу грошей.
Ця формула має і більш розгорнуте вираження:
„ -Кт +ЛН ~ВЛ
к‘ - ш ’
ог
де Кт — сума цін товарів, проданих у кредит; Пн — сума цін товарів, за які настав строк платежів за угодами, зобов'язаннями; Вп — сума взаємопогашуваних платежів.
» следующая страница »
1 ... 97 98 99 100 101 102103 104 105 106 107 ... 452