Політична економія

Отже, протистояння між трудовою теорією вартості і теорією граничної корисності, між класичним та маржиналістським на­прямами у політичній економії не мають обґрунтованих методо­логічних засад. Одним із перших це збагнув відомий економіст ук­раїнського походження Михайло Туган-Барановський (1865— 1919), який вважав необхідним при з'ясуванні цінності спирати­ся на трудову теорію вартості, яка висвітлює об'єктивний чинник вартості, і на теорію граничної корисності в межах маржиналіз- му, що з'ясовує суб'єктивний чинник вартості (цінності) товарів. Цей підхід є методологічною основою для синтезу трудової теорії вартості і маржиналізму. Однак досі політична економія ще не здійснила цього синтезу, наслідком якого була б завершена теорія вартості, цінності товару.

2.4.                                   Гроші

Економічна категорія «гроші» посідає в політичній економії одне з чільних місць. Як породження товарного виробництва і об­міну, гроші відіграють особливу роль загального еквівалента, ви­ступають втіленням суспільного багатства. Особливо посилюється роль грошей в умовах удосконалення та все більшого поширення сучасної ринкової організації суспільного виробництва як форми товарного господарства.

Еволюція форм вартості товару

Еволюція форм вартості товарів як чинник виникнення гро­шей. З поглибленням суспільного поділу праці, розвитком товар­них відносин між товаровиробниками постала необхідність в особ­ливому товарі, який був би загальним еквівалентом (лат. aequiva- Іеш — рівноцінний) у процесі товарного обміну, загальною формою вартості цих товарів. Як відомо, формою вартості товару є його мі­нова вартість, тобто кількісна пропорція, за якою він обмінюється на інші товари. Саме історичний розвиток форми вартості, відобра­жаючи етапи розвитку суспільного поділу праці, а отже, товарного виробництва та обміну товарів, і обумовив появу грошей.

Історичні форми вартості товарів — форми, в яких в історичному процесі

зародження й розвитку товарного виробництва, обігу та обміну товарів ви­являється вартість кожного товару.

Постають вони як відношення товару до товару, оскільки вар­тість як виробниче відношення між товаровиробниками виявля­ється через відношення товару до товару, у якому з'ясовується субстанція вартості кожного товару — кількість втіленої у товарі суспільної необхідної абстрактної праці.

Якщо, наприклад, товар А обмінюють на товар В у співвідно­шенні 1 : 3, це означає, що в товарі В втілено втричі менше абс­трактної суспільно необхідної праці, ніж у товарі А. Ця пропорція (кількісне співвідношення, в якому обмінюються різні товари) є формою вияву вартості, тобто міновою вартістю.

Різновиди форм вартості товарів. Історичному процесу роз­витку товарного виробництва і обміну притаманні проста (випад­кова), повна (розгорнута), загальна та грошова форми вартості, які змінювали одна одну на основі поглиблення суспільного поді­лу праці.

Проста (випадкова) форма вартості. Вона є результатом першого суспільного поділу праці, коли надлишки продуктів рос­линництва почали обмінювати на надлишки продуктів тварин­ництва. На цьому етапі обмін товарами ще був нерегулярним, ви­падковим, це мав стійких пропорцій. Формальним відображен­ням простої (випадкової) форми вартості є формула: х товару А = = у товару В, наприклад, 1 мішок зерна = 1 вівці.

Проста (випадкова) форма вартості — форма вияву вартості товару в яко­мусь одному товарі за випадкових актів їх обміну і нєусталених пропорцій

обміну.

Проста форма вартості називається випадковою тому, що про­порції обміну товарів тоді ще були не усталеними, випадковими.

З'ясування сутності простої (випадкової) форми вартості є ос­новою розуміння більш розвинених форм вартості, а також сут­ності грошей, оскільки в ній два неоднакові товари відіграють різ­ні ролі. Наприклад, пропонований для обміну товар А (мішок зер­на) виражає свою вартість у товарі В (вівці). У такій ситуації товар А знаходиться у відносній формі вартості, а товар В — у еквіва­лентній. Товар А є активним, оскільки ініціює вираження своєї вартості, а товар В — пасивним, оскільки в ньому лише виража­ється вартість товару А.

 

« Содержание


 ...  95  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я