— металево-карбівний (функціонування у якості грошей золотих і срібних монет);
— емісійний, або вексельно-депозитний (використання в якості загального еквівалента депозитних вкладів у банках, що перебувають в обігу у формі чеків, кредитних карток, електронних грошей. Йдеться не про різновид грошей, а про використання нових технологій обігу);
— депозитно-електронний (цей тип загального еквівалента ґрунтується на електронній технології розрахунків, тобто на використанні при оплаті товарів і послуг електронних карток).
Утворення грошових систем. Відповідно до загальних типів еквівалентів формувалися грошові системи. За товарного типу загальних еквівалентів суто грошової системи ще не було, вона функціонувала як товарно-грошова система. За металево-карбівного типу загального еквівалента використовувалися металеві гроші з благородних металів (золота, срібла), що означало функціонування металево-грошової системи. Емісійному (вексельно-депозитному) типу загального еквівалента відповідають кредитні гроші як основний матеріальний носій кредитно-грошової системи, тобто коли в її межах у якості загального еквівалента у сфері обігу функціонують депозитні вклади в банках у формі чеків, кредитних карток, інших форм електронних грошей.
Отже, в еволюції грошових систем окреслилися такі їх типи: грошова система металевого обігу і грошова система паперово- кредитного обігу.
Грошова система металевого обігу. Сюди належать грошові системи, в яких роль загального еквівалента виконували благородні метали: біметалеві грошові системи (золото і срібло) та монометалеві грошові системи (золото).
У XIX ст. утвердилася система золотого монометалізму, за якої загальним еквівалентом було тільки золото. У ній функціонували такі види:
• золотомонетний стандарт (усі функції грошей виконували золоті монети, які мали фіксований вміст золота. На них вільно обмінювали паперові гроші. Цей стандарт забезпечував стійкість валютних курсів, тому що ціна золота і золотий паритет (вміст
чистого золота у грошовій одиниці) були однаковими. Наприклад, долар США містив 1,50 463 г золота, а російський золотий рубль 1897 р. — 0,774 234 г. Оскільки у доларі містилося в 1,94 раза більше золота, то і його курс становив 1,94 руб.);
• золотозливковий стандарт (лише на золото можна було обміняти певну законом установлену суму банкнот. Приміром, в Англії — 1700 фунтів стерлінгів на зливок у 12 кг; у Франції цю кількість золота обмінювали за 251 тис. франків. Цей стандарт існував у країнах, які мали значні запаси золота);
• золотодевізний стандарт (передбачав обмін банкнот на іноземну валюту — девізи (франц. devis — кошторис), яку можна було обміняти на золото. Його запроваджено у країнах, які мали незначні запаси золота, — Австрія, Данія, Німеччина);
• золотодоларовий стандарт (скасовано обмін банкнот на золото, а обмін доларів на золото здійснювали уряди та центральні банки країн-учасниць Міжнародного валютного фонду (МВФ). Цей вид системи золотого монометалізму перестав існувати з припиненням обміну доларів на золото у 1971 p.).
За золотозливкового і золотодевізного стандартів у обігу не перебували золоті монети. Під час світової кризи 1929—1933 pp. золотомонетний, золотозливковий і золотодевізний стандарти було скасовано.
Грошова система паперово-кредитного обігу. Базується вона на кредитно-паперових грошах. Її особливістю є вилучення золота з грошового обігу, скасування золотого вмісту грошових знаків, державна монополія на випуск грошей, розширення сфери безготівкового обігу, скорочення готівки. На рубежі XX— XXI ст. почалося формування електронної кредитно-грошової системи. Електронні гроші відповідають особливостям інформаційного суспільства, вони дешевші, оперативніші, більш контрольовані.
» следующая страница »
1 ... 96 97 98 99 100 101102 103 104 105 106 ... 452