Гроші за товарного виробництва є загальною, тобто абстрактною, формою суспільного багатства. За потреби людина може перетворити її на будь-яку конкретну форму багатства — певні товари.
З появою і поширенням грошової форми вартості поступово стали зникати недоліки загальної форми вартості (ускладнення обміну між контрагентами з різними видами товарів як загальних еквівалентів).
Ціна як форма вартості товару. Функції грошей у процесі руху вартості
Ціна як форма вартості товару. Виникнення грошей зумовило появу ціни, у формі якої відтепер постає вартість.
Ціна — вартість товару, виражена у грошовій формі (грошах).
У співвідношенні вартості і ціни вартість становить сутність відносин та пропорцій обміну товарів, а ціна є формою вияву їх сутності (вартості). Тому вартість — основа цін товарів, які є об'єктом обміну. Але ціна не завжди збігається з вартістю, оскільки вона формується під впливом багатьох факторів (співвідношення попиту і пропозиції, кількості грошей в обігу тощо).
З появою грошей обмін товарів (Т— Т) перетворюється на обіг товарів за формулою Т—Г—Т. При цьому акти обміну товарів розриваються в часі і просторі на окремі акти: Т—Г і Г— Т.
Функції грошей у процесі руху вартості. Сутність грошей виявляється в їх функціях: міри вартості, засобу обігу, засобу заощадження та утворення скарбів, засобу платежу, світових грошей.
Функція грошей як міри вартості товарів. У цій функції гроші є засобом вимірювання втіленої в товарах суспільної абстрактної праці, надають вартості товарів форми ціни. Виконують вони цю функцію через мислене співставлення прийнятої в країні за грошову одиницю (масштаб цін) кількості металу (золота чи срібла) з конкретними товарами. Для порівняння вартості різних товарів, а відповідно й різних кількостей золота чи срібла, які виражали конкретні грошові одиниці, стали користуватися масштабом цін.
Масштаб цін — вагова кількість золота або срібла (грошового металу),
прийнята за грошову одиницю у певній країні.
Різний вміст золота у грошових одиницях країн забезпечував установлення й оцінювання вартості товарів і певної їх кількості. Для реалізації цієї функції не обов'язкова наявність повноцінних грошей — золота і срібла, які мають власну вартість, тобто металевих грошей. Умовні грошові знаки їх замінити не можуть. Припустімо, що в одній марці задекларовано 0,4 г золота, а в гривні — 0,8 г, тоді за товар вартістю в гривню треба заплатити
2 марки.
Функція грошей як засобу обігу. Для її реалізації функції потрібні реальні (наявні) гроші: золото, монети, а також паперові гроші, які б могли бути посередниками в обміні товарів, тобто під час перетворення товару на гроші і грошей на товар, що виражається формулою Т—Г— Г. Саме в цьому процесі було запроваджено монетну форму грошей.
Функцію засобу обігу гроші виконують миттєво. Це означає, що, обслуживши акт купівлі чи продажу товару, вони зникають. Тому в цій функції гроші не є самоціллю для сторін, що купують і продають товари, оскільки їх мета полягає в тому, щоб продати свій і придбати чужий товар. З огляду на це функція грошей як засобу обміну товарів породжує можливість заміни повноцінних грошей (золота, срібла) їх символами (знаками), що й відбулося з появою неповноцінних металевих, а потім — паперових грошових знаків, для яких держава встановлює відповідні курси.
Функція грошей як засобу заощадження та утворення скарбів. У ній гроші покидають сферу обігу. Їх нагромаджують як резерв багатства, завдяки чому регулюють грошовий обіг. Придатними для цього є реальні гроші (монети, золоті і срібні зливки та вироби з них). Як засоби нагромадження використовують також національні та міжнародні вільно конвертовані валюти, а в період відносної стабільності — і національні, частково внутрішньо конвертовані валюти.
» следующая страница »
1 ... 93 94 95 96 97 9899 100 101 102 103 ... 452