Політична економія

За своїм змістом та у своїй єдності первинне привласнення (суто

привласнення) і вторинне привласнення (присвоєння) утворюють механізм економічної реалізації певних об'єктів, типів, видів та форм власності.

Як було з'ясовано, першою сходинкою механізму реалізації власності є перехід правових відносин власності у виробничі відносини. Друга сходинка — формоутворення виробничих від­носин, тобто набуття ними певних конкретних форм своєї орга­нізації. Стосовно виробничих відносин капіталістичного способу виробництва йдеться про форми організації відносин між найма­ними працівниками і роботодавцями-капіталістами, між про­мисловими і торговельними капіталістами, між останніми та власниками грошового (позичкового) капіталу, між акціонера­ми та акціонерним товариством, між власниками та орендарями землі тощо. Саме в межах конкретних форм організації цих від­носин власники факторів виробництва здійснюють володіння, розпоряджання і використання належних їм об'єктів власності, а останні здійснюють свій економічний рух, наслідком якого є утворення різних форм доходів.

У сучасному ринковому господарстві основними формами доходів є заробітна плата, промисловий прибуток, торговий прибуток, позичковий відсоток, дивіденд, земельна рента тощо. Разом з тим ці доходи є формами, в яких економічно реалізу­ються певні об'єкти власності. Зокрема, заробітна плата — фор­ма економічної реалізації власності найманого працівника на свою робочу силу; промисловий і торговий прибуток — на про­мисловий і торговий капітал; позичковий відсоток — на позичко­вий капітал; земельна рента — на землю; дивіденд — на акціо­нерний капітал.

У доходах як формах економічної реалізації об'єктів власнос­ті фіксується належність відповідних часток суспільного продук­ту певним суб'єктам власності. Тим самим доходи стають еконо­мічними інструментами розподілу і присвоєння їх власниками результатів суспільного виробництва. Проте процес формоутво­рення виробничих відносин і доходів — ще не завершальна схо­динка механізму реалізації власності. Зумовлене це тим, що кож­на конкретна економічна форма за своєю природою є частковою формою реалізації власності: зв'язуючи лише певні структурні елементи системи виробничих відносин, будь-яка конкретна еко­номічна форма та відповідна їй форма доходу дає змогу, з одного боку, економічно реалізувати лише певний об'єкт власності, а з іншого — здійснити присвоєння тільки певної частини суспіль­ного продукту.

Системна форма реалізації власності, яка дає змогу економіч­но реалізовувати всі об'єкти власності всіма її суб'єктами, прита­манна господарському механізму суспільства. Він є взаємопов'яза­ною єдністю всіх конкретних економічних форм виробничих від­носин та особливих форм господарювання, адекватних існуючим У суспільстві типам, видам та формам власності. Тому господар­ський механізм суспільства є завершальною сходинкою механіз­му економічної реалізації власності. При цьому кожна особлива форма господарювання (одноосібна, партнерська, акціонерна, ко­оперативна, орендна, державна тощо) своїм змістом повинна ви­являти притаманні саме їй властивості та містити в собі умови свого самовідтворення. Цим умовам відповідає господарювання, засноване на принципах комерційного розрахунку — самоуправ­ління, самоокупності та самофінансування господарюючої оди­ниці будь-якого типу, виду та форми власності. Комерційний роз­рахунок є внутрішньою основою будь-якої особливої форми гос­подарювання, він — загальна основа господарського механізму економіки ринкового типу. Саме повного комерційного розрахун­ку бракувало адміністративно-командній економіці колишнього СРСР.

Отже, механізм економічної реалізації власності є процесом переходу юридичного змісту власності в її економічний зміст (ви­робничі відносини, якими опосередковується виробництво благ), виробничих відносин — у їх конкретні економічні форми, а систе­ма форм — у господарський механізм суспільства. Ці складові за­гального механізму економічної реалізації власності є послідов­ними сходинками розгортання юридичного змісту власності в її економічний зміст, тобто у відносини привласнення-присвоєння умов і результатів виробництва, переходу власності у привласнен­ня. У єдності своїх складових механізм реалізації власності дає змогу зрозуміти, як і за допомогою чого економічно реалізує себе певний об'єкт та форма власності.

 

« Содержание


 ...  56  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я