Однак не завжди результат процесу виробництва привласнюється безпосереднім виробником, тобто перетворюється на об'єкт його належності. Це залежить від характеру другої сторони виробничих відносин, яку утворюють соціально-економічні відносини виробництва — відносини людей з приводу переходу результатів виробництва в їх належність. Привласнення за допомогою соціально-економічних відносин є вторинним привласненням, яке здійснюється через систему товарно-грошових, ринкових відносин. Мільйони актів купівлі-продажу товарів є актами відчужен- ня-привласнення продуктів виробництва як товарів.
Власність на засоби виробництва.
Розпредметнення і опредметнення
Власність на засоби виробництва. Основою сукупності соціально-економічних відносин вторинного привласнення є відносини власності на засоби виробництва.
Власність на засоби виробництва — відносини між людьми щодо належності, володіння, розпоряджання та використання засобів виробництва.
Вона є виявом існуючого в суспільстві розподілу засобів виробництва між його суб'єктами як їх належність. Так, капіталістичний спосіб виробництва ґрунтується на тому, що засоби виробництва у формі капіталу належать капіталістам, а безпосереднім виробникам належить лише особиста умова виробництва — їхня робоча сила.
Власність на засоби виробництва посідає особливе місце у системі виробничих відносин. Це зумовлене тим, що засоби виробництва є фактором, без якого людина не може виробляти матеріальні блага і, отже, забезпечити своє існування. Саме тому власність на засоби виробництва є підґрунтям сукупності виробничих відносин, основним виробничим відношенням будь-якого суспільного способу виробництва. Це означає, що відношення власника засобів виробництва до безпосередніх виробників є не окремим відношенням у системі виробничих відносин, а глибинною сутністю цієї системи, згорнутою системою виробничих відносин. Як насіння рослини містить у згорнутому вигляді всі її елементи: коріння, стеблину, листя, квітку, плід та «сплячі» біологічні процеси, так і власність на засоби виробництва як основне виробниче відношення містить у собі у згорнутому (компактному) вигляді всю сукупність виробничих відносин. Ця якість власності на засоби виробництва в процесі поєднання речового і особистісного факторів виробництва розгортається в певних формах у цілісну систему виробничих відносин: відносин виробництва, розподілу, обміну та споживання благ, якими і опосередковується привласнення цих благ суб'єктами відносин. З цього випливає, що привласнення-присвоєння наявне у кожному елементі системи виробничих відносин.
Умовою розгортання основного виробничого відношення у систему виробничих відносин є його органічний зв'язок (подібно до зв'язку насіння з ґрунтом, сонцем, дощем) із процесом виробництва, поза яким відношення власника засобів виробництва до безпосередніх виробників не може ні існувати, ні розгорнутися у систему відносин виробництва, розподілу, обміну та споживання благ, якими опосередковується їх привласнення. З'ясування змісту основного виробничого відношення та його місця у системі виробничих відносин дає змогу зрозуміти, що безпосередні виробники стають суб'єктами, яким належать результати їх праці лише тоді, коли вони є власниками засобів виробництва, тобто суб'єктами присвоєння результатів виробництва є ті, кому належать умови виробництва, хто ними володіє та розпоряджається. Ця функція власності на засоби виробництва визначає соціально-економічну природу системи виробничих відносин, соціально-економічний устрій суспільства.
Історичний процес розвитку суспільного виробництва свідчить, що в одних соціальних умовах суб'єктом первинного і вторинного привласнення є одна і та сама особа, а в інших — обидва способи привласнення втілені в різних особах: привласнення працею здійснюють безпосередні виробники (раби, кріпаки, наймані працівники), а привласнення за допомогою економічних відносин — власники засобів виробництва (рабовласники, феодали, капіталісти). Тобто коли безпосередні виробники є суб'єктами володіння, розпоряджання і використання речових факторів виробництва, які їм належать, тоді й сам процес праці і його результати привласнюються безпосередніми виробниками. Там, де праця відділена від засобів виробництва, тобто де вони не належать безпосереднім виробникам, там і процес виробництва і його результати не можуть стати об'єктом їх власності.
» следующая страница »
1 ... 49 50 51 52 53 5455 56 57 58 59 ... 452