— розбіжностями між попитом на капітал і його пропозицією у різних ланках (країнах) світового господарства;
— наявністю у країнах, куди експортується капітал, дешевших факторів виробництва, насамперед робочої сили;
— інтернаціоналізацією виробництва, митними бар'єрами, нижчими екологічними стандартами;
— нерівномірністю розвитку продуктивних сил у різних країнах.
Особливість сучасного світового господарства полягає в утворенні в кожній розвинутій країні надмірного капіталу в певних галузях і потребі в залученні додаткових коштів ззовні для розвитку технічно відсталих галузей. Тому чимало країн одночасно є експортерами та імпортерами капіталів.
Міжнародний рух капіталів реалізується в різних формах, які класифікують за вісьмома ознаками:
1. За джерелами походження виокремлюють приватний і державний капітали. Критерієм при цьому є статус суб'єкта, який вивозить капітал, — приватна чи державна організація, компанія. На міжнародному ринку капіталів використовують і змішані кредити, в яких беруть участь приватні компанії й державні органи. Суб'єктами експорту капіталу є банки, корпорації, підприємства, державні структури, муніципальні, регіональні та міжнародні організації.
2. За формою надання розрізняють товарні та грошові (валютні) кредити. У товарній формі переважно фігурують комерційні кредити, у грошовій — фінансові. Вивезеним капіталом можуть бути машини і обладнання, патенти і ноу-хау, якщо їх вивозять за кордон як вклад у статутний капітал фірми, що там створюється.
3. Залежно від строку, на який залучають кредит, розрізняють короткостроковий (у межах 1 року), середньостроковий (від 1 до 5 років), довгостроковий (5—7 років) кредити. Іноді серед- ньостроковими вважаються кредити до 7 років, а довгостроковими — понад 7 років. Різновидом середньо- і довгострокових кредитів є ролл-оверний кредит.
• Ролл-оверний (англ. rollover — відновлення) кредит. Його надають за плаваючими відсотковими ставками. Період використання ролл-оверного кредиту поділяється на окремі часові відрізки (наприклад, 3 місяці), для кожного з яких відсоткова ставка, на відміну від кредитів за фіксованою ставкою, встановлюється заново.
4. За цільовим призначенням міжнародні кредити поділяють на фінансові та пов'язані. Пов'язані кредити мають зафіксоване у кредитній угоді цільове призначення. До них належать комерційні (на придбання певних товарів) та інвестиційні кредити (на будівництво конкретних об'єктів). Фінансові кредити не мають цільового призначення. У практиці міжнародного кредитування зовнішньоторговельних операцій використовують і такі його форми, як лізинг, факторинг, форвейтинг та ін.
5. За способом використання й отримання доходу капітал, що експортується, набуває виробничої (підприємницької) та позичкової (кредитно-грошової) форм.
Виробничий (підприємницький) капітал — капітал, який власник укладає
у підприємства різних галузей виробництва з метою одержання прав на
управління ними та отримання прибутків.
Вивозять його з метою створення підприємств на території інших країн. Залежно від можливості реального контролю за діяльністю таких підприємств вирізняють прямі та портфельні (інвестиційний портфель) інвестиції.
Прямі інвестиції—довгострокові вкладення грошових коштів у статутний
» следующая страница »
1 ... 411 412 413 414 415 416417 418 419 420 421 ... 452