— стратегія і структура фірм, характер конкуренції на внутрішньому ринку.
Ці елементи конкурентної переваги, утворюючи систему, взаємно підсилюють і обумовлюють розвиток один одного. До них підключаються ще два впливові фактори — дії уряду і випадкові події. Всі характеристики економічного середовища, в якому формуються конкурентоспроможні галузі, є гнучкими системами, що розвиваються.
На думку М. Портера, у процесі формування у країнах з перехідною економікою конкурентоспроможних на світовому ринку галузей спирання на переваги у факторних витратах може мати позитивний ефект лише для галузей, які залежать від природних ресурсів, використовують просту технологію і малокваліфікова- ну робочу силу. Але такі переваги недовготривалі. Тому для досягнення стабільної, довготривалої конкурентоспроможності необхідно розвивати, постійно вдосконалювати всі складові конкурентних переваг. Сучасна західна економічна наука доповнила і модернізувала модель розвитку міжнародної торгівлі. Основні її пошуки і дискусії розгорталися в руслі обґрунтованої американським економістом австрійського походження Готтфрідом Хебер- лером (нар. 1900) теорії альтернативних витрат.
Теорія альтернативних витрат. Згідно з нею поведінку суб'єктів на світовому ринку товарів визначають технологічні змінні. Оскільки країни експортують наукомістку продукцію технологічно передового виробництва, вони тим самим сприяють поширенню новітніх технологій, що ліквідує розрив між технологічними рівнями, а відповідно скорочує експорт, змінює структуру зовнішньої торгівлі.
Сьогодні в економічній теорії немає єдиних загальновизнаних теорій міжнародної торгівлі. Поруч з розвитком класичної теорії
А. Сміта і Д. Рікардо, факторної моделі Хекшера—Оліна, теорії забезпечення конкурентних переваг М. Портера розробляються і використовуються інші, альтернативні.
Практично жодна з існуючих теорій не враховує всіх чинників, що впливають на ефект зовнішньої торгівлі, її динаміку. Величина конкурентоспроможності, рівень експорту та імпорту визначають сукупність інколи суперечливих, що постійно змінюються. В економічних теоріях узагальнюється досвід, формуються принципи, що дає змогу рухатися від аналізу простих концепцій до складних.
Міждержавні торговельні угоди, міжнародний ринок послуг і технологій
Міждержавні торговельні угоди. У міжнародній торгівлі поширена практика укладення міждержавних торговельних угод за принципом найбільшого сприяння. Згідно з ним кожна країна, учасниця угоди, зобов'язується надавати своєму партнеру такі права і пільги, які вона вже надала або збирається надати у майбутньому кожному партнеру. Відмова від поширення на певну країну угод найбільшого сприяння означає застосування проти неї економічних санкцій. Одним із приводів для застосування таких санкцій є товарний і валютний демпінг, що послаблює позиції конкурентів на світовому ринку.
Товарний демпінг (англ. dumping — скидання) — експорт товарів за значно нижчими цінами, ніж всередині країни або на світовому ринку, нерідко нижчими, ніж витрати виробництва, з метою усунення конкурентів на зовнішніх ринках.
Товарний демпінг є одним із видів обмеження ділової практики і тому кваліфікується як недобросовісна конкуренція. Після визнання факту демпінгу, що завдає реальних або потенційних збитків економіці країни, в якій він здійснюється, її законодавчі органи вдаються до антидемпінгових розслідувань. Основний метод припинення демпінгової практики полягає у встановленні антидемпінгового мита (тимчасового або постійного), яке здебільшого не перевищує різниці між демпінговою і нормальною цінами.
Валютний демпінг — експорт товарів за нижчими від світових цінами з країн із знеціненою валютою у країни з менш знеціненою або стабільнішою (твердою) валютою.
» следующая страница »
1 ... 408 409 410 411 412 413414 415 416 417 418 ... 452