З огляду на режим і сфери використання розрізняють такі типи взаємної конвертованості валют:
— вільно конвертована валюта (ВКВ), яка може вільно та необмежено обмінюватися на іншу іноземну валюту;
— частково конвертована валюта (ЧKB), обмін якої обмежений для окремих осіб та певних операцій;
— неконвертована (замкнута) валюта, обмін якої заборонений для резидентів і для нерезидентів країни; функціонує тільки в межах однієї країни;
— клірингова (англ. clearing — очищувати) валюта — використовується для клірингових розрахунків між країнами, угодою між якими передбачено точне збалансування взаємного товарообороту у вартісному вираженні. Вона функціонує лише у безготівковій формі, джерелом її є взаємне кредитування поставок кра- їн-учасниць платіжної угоди.
Конвертованість національної валюти — необхідний елемент розвинутої та відкритої ринкової економіки. При цьому величина, характер конвертованості визначаються наявністю або відсутністю валютних обмежень, які постають як економічні, правові та організаційні заходи з регулювання операцій з національною й іноземними валютами.
Різновиди валютних систем. З поняттям «валюта» органічно пов'язане поняття «валютна система».
Залежно від економічних, організаційних і правових відносин щодо функціонування і розвитку валюти розрізняють національну, міжнародну (регіональну) і світову валютні системи.
Національна валютна система. Пов'язана вона з внутрішньою грошово-кредитною і фінансовою системою. Особливості її організації і функціонування обумовлені рівнем економічного розвитку, зовнішньоекономічних зв'язків.
Національна валютна система — форма організації економічних відносин, завдяки яким формуються і використовуються необхідні для нормального процесу суспільного відтворення валютні ресурси, здійснюється міжнародний грошовий платіжний оборот.
Елементами національної валютної системи є національна валюта та умови її функціонування, конвертованості, валютні резерви, валютний паритет, курс національної валюти і порядок його дії, валютні обмеження, механізм використання кредитних інструментів у міжнародних розрахунках тощо.
Міжнародна (регіональна) валютна система. Це сукупність валютно-кредитних відносин, зумовлених інтернаціоналізацією господарського життя, взаємозалежністю національних економік, розвитком світового ринку, які сформувались між суб'єктами світового господарства. Основою їх розвитку є МПП, товарне виробництво, зовнішня торгівля між країнами.
Міжнародна (регіональна) валютна система — форма організації грошових систем певних країн світу, яка забезпечує використання їх валютних
ресурсів, здійснення міжнародних платіжних операцій.
Складовими міжнародної валютної системи є: національні та колективні резервні валютні одиниці, валютні паритети і курси, умови взаємного обороту валют, міжнародні розрахунки, валютні обмеження, а також міжнародні платіжні засоби, механізм обміну валют, умови конвертування, механізм забезпечення валютно- платіжними засобами міжнародного обороту, режим роботи валютних і золотих ринків, регламентація й уніфікація різних форм міжнародних і національних банківських організацій, що здійснюють міжнародні розрахунки і кредитні операції. Отже, міжнародна валютна система є сукупністю міжнародних та відповідних грошових засобів, грошових відносин, пов'язаних з формуванням і розподілом валютно-кредитних фондів, використанням розрахункових засобів у сфері господарських зв'язків.
Найвищого розвитку міжнародна валютна система досягла у межах ЄС. Як відомо, у 1979 р. була створена Європейська валютна система (ЄВС) і запроваджена європейська валютна одиниця — екю, а у 2002 р. — євро.
» следующая страница »
1 ... 415 416 417 418 419 420421 422 423 424 425 ... 452