Роялті(англ. royalty — королівські привілеї) — періодичні платежі за право використання ліцензії на товари, винаходи, патенти тощо.
Суму платежу розраховують у відсотках (як правило, 2—10) від суми продажу або від ціни одиниці продукції. Ставки диференціюють залежно від змісту, строку дії ліцензії, обсягу виробленої ліцензованої продукції. Нерідко здійснюють комбіновані платежі за ліцензії, які поєднують паушальний платіж і роялті.
Світовий ринок капіталу і робочої сили
З розвитком товарного виробництва, МПП в одних країнах виникав надлишок капіталу, робочої сили, в інших — дефіцит їх, що, природно, породжувало міграцію. Часто вона була спричинена можливістю ефективнішого використання капіталу і робочої сили, нерідко — політичними чинниками. Цей процес є одним із найхарактерніших для постіндустріальних суспільств і проявляється на світовому ринку капіталу і світовому ринку робочої сили.
Світовий ринок капіталу. Він може розглядатися як складова світового ринку, що обслуговує рух факторів виробництва. Йдеться про капіталістичний фактор купівлі-продажу між окремими країнами. Мета купівлі-продажу полягає у русі відносно вільних грошових коштів із країни в країну для фінансування розширеного відтворення і отримання доходу.
Світовий ринок капіталу — сукупність економічних відносин між власниками капіталу та споживачами з приводу його прибуткового використання через обмін, механізм взаємодії попиту, пропозиції і ціни.
Світовий ринок капіталу формується в процесі міжнародної міграції капіталу.
Міжнародна міграція капіталу — переміщення капіталу в різних його формах (грошовій, матеріальній) між країнами з метою отримання прибутку, розв'язання економічних, соціальних, іноді політичних проблем у країні-екс- портері чи у країні-імпортері.
В економічному сенсі вона постає: як система відносин між країнами та їх господарюючими суб'єктами, через яку здійснюється мобілізація (акумуляція), перерозподіл і використання грошових коштів з метою одержання їх власниками доходу тощо; як рух одного із факторів виробництва у сфері міжнародних відносин між державами, кредитно-банківськими установами, фондовими біржами і підприємствами різних країн. Крім того, міжнародну міграцію капіталу розглядають, з одного боку, як вкладення від-
носно надлишкових, переважно фінансових, ресурсів за межами національної території з метою систематичного одержання більшої маси додаткової вартості (норми прибутку), створеної працівниками країни, в яку був укладений капітал, а з іншого — як необхідність використання міжнародного кредиту, що обумовлюється потребами МПП.
Міжнародний рух капіталів є основним елементом функціонування світової економіки, розвитку форм і умов міжнародних господарських зв'язків усіх видів. Зокрема, міжнародний рух капіталу у формі міжнародного кредиту обслуговує міжнародну торгівлю, інвестиційні процеси, регулювання платіжних балансів і зовнішнього боргу різних країн. До суб'єктів світового ринку капіталу зараховують фізичних та юридичних осіб.
Вивезення капіталу виправдане тоді, коли він може приносити значно більшу норму прибутку порівняно з укладенням його в економіку своєї країни. Як правило, капітал мігрує із країн з вищою його органічною будовою і тому нижчою нормою прибутку в країни, де органічна будова капіталу низька, а норма прибутку висока, що зауважив ще у XIX ст. К. Маркс.
Міграція капіталу заради одержання вищої норми прибутку зумовлюється і такими чинниками:
— відносним перенагромадженням капіталу в країні-експор- тері (вкладення капіталу у виробництво забезпечує збільшення випуску і пропозиції товарів, що спричинює зниження цін на них і відповідно зменшення норми прибутку);
» следующая страница »
1 ... 410 411 412 413 414 415416 417 418 419 420 ... 452