Основи інвестиційного менеджменту

Наприклад: деякі вкладники, які хочуть знизити ризик, можуть вирішити поповнити свої портфелі акціями або облігаціями, тому що ціни цих активів протягом усього циклу ділової активності змінюють­ся в протилежному напрямку.

Ризик однакових активів більший, ніж ризик портфеля активів в цілому. Чим більше у портфелі різних активів, тим більше розпоро­шується ризик. Це називається диверсифікованістю [10,14,19,22]. До­

давання нових активів до портфеля зменшує його нестабільність, або ризик. Якщо коливання доходів від нових активів інші, ніж від доходів, які вже є в портфелі активів, загальний ризик портфеля знижується. Співвідношення коливань доходів від різних активів вимірюється в статистиці коваріацією. Коефіцієнт кореляції може змінюватися від + 1 до -1. Нові активи з коефіцієнтом кореляції +1 реагують так само, як і весь портфель інвестицій, і не зменшують ризик. Якщо коефіцієнт кореляції зменшується від +1 до -1, ризик портфеля також знижується.

Визначення ризику й віддачі портфеля може проводитися на ос­нові моделі оцінки капітальних активів (МОКА) ( Capital Asset Prissing Model — CAMP)

МОКА пов’язує прогнозований ризик з очікуваними доходами від проекту [9,14,19,22,24]. Її можна використати й для аналізу надійності та диверсифікованого ризику. Це стосується тісного зв’язку між дохо­дами власників цінних паперів і загальних доходів ринку цінних па­перів. Ці доходи, узяті окремо для акцій або для всього ринку, склада­ються з капітальних доходів і дивідендів.

Учені довели, що фондова біржа — високоефективний механізм, тому що вона швидко поєднує всю існуючу інформацію [9,10,11,15, 20,24]. Якщо це так, то мінливість ринку дає загальний визначник для оцінки рівня ризику (або мінливості) індивідуальних активів і цінних паперів. Цей рівень ризику визначається чутливістю доходів від акцій до ситуації на ринку. Відповідно використається інтерес (відсоток), що показує мінливість окремих акцій залежно від мінливості загального індексу, тобто ринку. Якщо доходи від певних акцій піднімаються або падають більше у відсотковому відношенні, ніж у цілому на ринку, то їх називають більше ризикованими, ніж сам ринок. І навпаки. Таким чи­ном, ризикованість різних цінних паперів можна визначити простим по­рівнянням їхньої прибутковості із загальним індексом ринку [14,17,22,24].

Чутливість Прибутковість акції                                (g 5)

акції до ринку ^_ Прибутковість ринку

Наприклад, вкладник підрахував, що протягом 10 років середні річні доходи на ринку склали 5%. Коли ж він підрахував результати по акціях, з’ясувалося, що прибутковість акції А в середньому стано- вить10%, акції Б — 5%, акції В — 3%. Використовуючи загальний індекс, зрівнюють прибутковість цих акцій з ринковою й визначають показ­ники ризикованості кожного виду акцій.

Чутливість А = 0,1 / 0,05 = 2;

Б = 0,05 / 0,05 = 1 ;

В = 0,03 / 0,05 = 0,6.

Тобто акції А більше чутливі, ніж ринок, акції Б мають ринкову чутливість, акції В — менш чутливі, ніж ринок.

Рис. 7.4. в-коефіцієнт, який характеризує чутливість акцій

Характерні прямі на рис. 7.4 показують залежність між доходами від акцій і доходами ринку. Нахилу кожної лінії відповідає коефіцієнт бета (в ). Саме в визначає чутливість (або ризикованість) акцій у по­рівнянні із загальною прибутковістю ринку Я_т. Ця залежність харак­теризується рівнянням [14,24]:

Я = рЯ _т + а + е,                                 (7.6)

де: а — константа;

е — величина помилки;

Р — коефіцієнт бета;

Я_т — прибутковість ринку;

Я₈ — прибутковість акцій.

У моделі МОКА значення а й е прирівнюються до нуля. При такій умові прибутковість акцій (Я₈) і їхні показники ЬЬ визначаються ви­нятково їхньою залежністю від ринку (Я_м) [14,24].

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 122 123 124 125 126 127128 129 130 131 132  ... 175