Методи прийняття управлінських рішень

Приклад. Менеджер очікує, що ймовірність появи прибуткового ринку така ж, як і неприбуткового, тобто кожен стан природи має імовірність 0,5. Якщо впровадити високопродуктивну лінію вар­тістю 100 тис. грн, то прибуток при сприятливому ринку очі­кується в межах 150 тис. грн, при несприятливому збитки складуть 100 тис. грн. При закупівлі та впровадженні низькопродуктивної лінії вартістю 50 тис. грн прибутки і збитки в залежності від при­бутковості ринку складуть відповідно 75 тис. грн і 50 тис. грн. Знайти рішення.

Розв’язок.

ОГВ₁ = 150 000 х 0,5 + (-100 000) х 0,5 = 25 000 грн.

ОГВ₂ = 75 000 х 0,5 + (-50 000) х 0,5 = 12 500 грн.

Отже, доцільно прийняти рішення, при якому ОГВ = 25 тис. грн, тобто впроваджувати високопродуктивну лінію.

Також при визначенні ризику враховують стандартне відхилен­ня, як показник ступеня ризику:

8 = ^2(х -ОГВ,)² хр.

У процесі аналізу альтернативних рішень виробляється оцінка ступеня ризику. Вона включає встановлення:

1)  кількісного значення ймовірності настання події;

2)   розміру наслідків ризику;

3)   припустимого рівня ризику.

Тим самим з’являється інформація, необхідна для управління ризиком у конкретній ситуації.

Ступінь ризику може бути визначена різними способами: за до­помогою теорії ймовірності, статистичним і експертним способами.

Для визначення ступеня ризику статистичним методом попе­редньо аналізується статистика втрат і прибутків, що мали місце в минулому досвіді. Шляхом установлення величини і частоти одер­жання позитивного результату визначається прогноз. Даний спосіб розрахунку ступеня ризику ґрунтується на значній інформаційній базі, що може бути відсутньою на підприємстві. У подібних випад­ках або «добувають» додаткову інформацію, що нерідко пов’язано з додатковими витратами, або використовують інші методи.

Оцінка ступеня ризику на основі опитування експертів припус­кає попередній відбір досвідчених фахівців, що встановлюють ймовірність і величину втрат, чи ймовірності припустимого та кри­тичного ризику, або величину потенційних втрат. З приведених методів найбільш прийнятним для практики прийняття рішень є поєднання статистичного й експертного методів розрахунку ризику.

Наслідки ризику оцінюються шляхом підрахунку втрат, пов’яза­них з вчиненими діями. Поняття ступінь ризику має кількісну оцінку і визначається як добуток ймовірності невдачі на можливу величину витрат:

Ср = і х В,

де: Ср — ступінь ризику;

і — ймовірність настання невдалої події;

В — розмір витрат.

Ступінь ризику має вартісне і процентне вираження, тому розрізняють абсолютний і відносний ризик. Оскільки розміри капіталу, тривалість існування підприємств на ринку неоднакові, розрахунок відносного ризику показує «важкість» понесеного збит­ку або величину виграшу. Наприклад, 20%-ний ризик для фірми з капіталом у 10 млн. грн, що затвердилася на ринку, і невеликого, «молодого» підприємства з капіталом у 100 тис. грн, може мати різні наслідки.

Розглянемо ситуацію, пов’язану з ухваленням комерційного рішення в умовах ризику в господарській організації.

гтуї^ Приклад. Підвищеним попитом користується товар Х в даному І              регіоні, його можна закупити в іншій державі. Намагаючись вийти

з несприятливого фінансового становища, організація вирішує направити своїх представників для закупівлі необхідного товару, попередньо оцінивши ступінь ризику. Для його кількісного вира­ження необхідно розрахувати розмір потенційних витрат (В). Во­ни включають (умовно):

1.  Витрати, пов’язані з участю в ярмарку (В_у) — 2000 грн.

2.   Витрати на відрядження 2-х фахівців (В₂) — 3000 грн.

3.   Розмір сплати відсотків за кредит, узятий для закупівлі товару Х(В₃) — 10000 грн.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 66 67 68 69 70 7172 73 74 75 76  ... 112