Методи прийняття управлінських рішень

4.   Витрати по доставці товару (В4) — 2000 грн.

5.   Орієнтовна вартість товару (В5) — 500000 грн.

Величина витрат складе: В = £В;- = 517000 грн.

При ймовірності невдачі в закупівлі товару X, за оцінкою експертів рівної 0,3, ступінь ризику складе: 0,3 х В = 0,3 х 517000 = 155100 грн.

У практиці розраховується й показник рівня ризику. Він визна­чається шляхом відношення фактичного розміру можливих втрат до розміру капіталу фірми. Отримана величина відносного ризику зіставляється зі шкалою припустимого ризику. У випадках, що вик­лючають можливість визначення кількісного значення припусти­мого ризику, використовуються якісні критерії. Кожен керівник зо­бов’язаний орієнтуватися в границях припустимого ризику, виклю­чати прийняття рішень без його врахування або з величиною ризи­ку за межами припустимих значень.

Основні труднощі прийняття рішень в умовах невизначеності зводяться до неможливості розрахунку достовірного прогнозу або оцінки ймовірності настання конкретних подій у зовнішньому се­редовищі. Ця особливість ситуації виключає застосування мате­матичних моделей, характерних для умов визначеності. Вибір аль­тернативного рішення при цьому здійснюється за допомогою кількісних і якісних методів. В основі умовно кількісних методів лежить, по-перше, «теорія корисності», по-друге, приведення ситу­ації невизначеності до ситуацій ризику і застосування адекватних способів ухвалення рішення. До якісних методів відноситься ви­користання підходу, заснованого на досвіді, знаннях та інтуїції керівника.

В теорії прийняття рішень важливе місце займають положення теорії корисності. В розвиток даної теорії пропонується фахівцями при виборі рішень виходити з максимуму очікуваної корисності, використовуючи для розрахунку формулу:

П = (Іу ■ Оу) - (Ін ■ ВИ),

де: П — очікувана корисність;

Іу — ймовірність успіху;

Оу — оцінка позитиву;

Ін — ймовірність невдачі;

Вн — втрати від невдачі.

Формула імпонує своєю логічністю і доступністю. Найчастіше керівники інтуїтивно в ході прийняття рішень оцінюють позитивні і негативні результати. Труднощі полягають в точності визначення імовірності обсягу позитивів і втрат. При цьому ймовірність може бути встановлена на основі експертних оцінок, проведення спе­ціальних досліджень, логічних умовиводів. Оцінка величини пози­тивів або втрат повинна підкріплюватися додатковими розрахунками.

Одним із методів, з допомогою яких приймаються рішення в умовах невизначеності та ризику, є метод «дерева рішень» (цілей). «Дерево рішень» (цілей) — це графічне відображення процесу, яке визначає альтернативні рішення, стан природи та відповідні ймо­вірності віддачі для кожної комбінації альтернатив і станів природи.

Аналіз проблеми з використанням «дерева рішень» включає 5 кроків:

1)  визначення проблеми;

2)   структуризація й відображення «дерева рішень»;

3)   визначення ймовірностей до окремих станів природи;

4)    оцінка віддачі для кожної можливої комбінації альтернатив та станів природи;

5)   вибір оптимального рішення.

«Дерево цілей» — це графічна модель, що схематично відображає цілі й будується тоді, коли немає ймовірності появи результату.

«Дерево рішень» — передбачає врахування ймовірності підрахун­ку ОГВ і застосовується в ситуаціях ризику.

Приклад. Менеджеру потрібно прийняти рішення про доцільність закупівлі верстата В; чи В2. Верстат В2 — більш економний, що за­безпечує більший прибуток на одиницю продукції, але разом з тим він є дорожчим. Ймовірність реалізації 2000 од. продукції стано­вить 0,6, а 1200 од. продукції — 0,4.

Вартість обладнання

Операційний прибуток на одиницю продукції

 

« Содержание


 ...  72  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я