Методи прийняття управлінських рішень

— адекватно низькою самооцінкою (знання обмеженості влас­них можливостей).

В залежності від того, до якої групи відноситься керівник, він приймає рішення:

— непосильні для себе і підлеглих;

— значно легші від реальних можливостей;

—які відповідають можливостям і напрузі;

— скромні, але які відображають наявні ресурси.

В загальному значне але посильне навантаження для колективу найефективніше, бо вигідне економічно (при об’єктивній платні) та психологічно (розвиває колектив шляхом подолання наростаю­чих труднощів).

Жорсткість регламентації дії підлеглих — одна з умов ефектив­ності рішення. Розрізняють три рівня жорсткості:

— контурні рішення — приблизно окреслюють схему дій підлег­лих і дають їм право вибору в методах досягнення цілі;

— структуровані рішення — в яких жорстко закріплені основні параметри, але по другорядних питаннях допускається прояв­лення ініціативи;

— алгоритмічні рішення — практично виключають ініціативу виконавців і жорстко регламентують їх діяльність.

Оцінка переваг якого-небудь із рівнів жорсткості розглядається у зв’язку з конкретною ситуацією.

Контурні рішення ефективні, коли виконавці добре знають проб­лему, добросовісні, мають досвід в її розв’язанні. Алгоритмічні рішення приймаються у надзвичайно відповідальних ситуаціях або коли виконавці працюють без достатнього використання власних сил.

Психологами пропонується ряд популярних рекомендацій по прийняттю якісних управлінських рішень:

1.  Перш ніж вникати в деталі, постарайся краще уявити проб­лему загалом.

2.  Не приймай рішень, поки не розглянеш можливі варіанти.

3.  Сумнівайся. Навіть загальновизнані істини повинні виклика­ти сумнів.

4.  Старайся поглянути на проблему, яка стоїть перед тобою, з самих різних точок зору, навіть якщо шанси на успіх здаються мінімальними.

5.   Шукай модель або аналогію, яка допоможе тобі краще зро­зуміти суть проблеми, що вирішується. Це може бути математична формула, графічна модель (схема, діаграма), словесна модель, реп­родукція і т. ін.

6.   Задавай якомога більше питань. Правильно задане питання може радикально змінити зміст відповіді.

7.  Не задовольняйся першим рішенням, яке прийде тобі в голо­ву. Пошукай інші. Знайди в обох рішеннях слабкі місця, порівняй їх одне з одним, вибери оптимальне.

8.  Перед прийняттям остаточного рішення поговори з ким-не- будь про свої проблеми. Завжди варто послухати, що говорять інші. Вони нерідко бачать те, що може вислизнути від твоїх очей.

9.  Не нехтуй своїми почуттями. Не можна применшувати зна­чення почуттів, переживань та інтуїції. Як правило, вони не обма­нюють.

10.  Пам’ятай: кожна людина дивиться на життя і виникаючі проб­леми зі своєї, особливої точки зору.

Слід зауважити, що для прийняття якісних управлінських рі­шень необхідне дотримання певної технології їх розробки.

3.1.  Стратегічні і тактичні рішення, їх особливості та взаємозв’язок.

3.2.  Вплив факторів зовнішнього середовища на прийняття управ­лінських рішень.

3.3.  Вплив факторів внутрішнього середовища на функціонування підприємства.

3.4.  Прогнозування стану зовнішнього середовища.

3.1.  Стратегічні і тактичні рішення, їх особливості та взаємозв’язок

Стратегія компанії — це прийнятий її вищим керівництвом нап­рямок або спосіб діяльності, що має тривалу дію.

До основних функцій стратегічного управління відносять [7]:

Управління людськими ресурсами — передбачає вирішення задач, пов’язаних з оплатою праці, зайнятістю, плинністю кадрів, підви­щенням кваліфікації та професійно-освітнього рівня.

Виробничу (операційну) — вирішує питання з перетворення вхід­них ресурсів у вихідні результати (існуючі та нові технології).

 

« Содержание


 ...  26  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я