Методи прийняття управлінських рішень

Підходи в прийнятті рішень різними школами управління

Розглянемо різні підходи в ПР. Американська школа прийняття управлінських рішень передбачає наступну технологію (рис. 1.7):

Діагноз проблеми І

Формулювання критеріїв і обмежень І

Виявлення альтернатив

І ~ Оцінка альтернатив І

Кінцевий вибір

Рис. 1.7. Американська технологія прийняття рішень

У процесі раціонального рішення проблеми американські керівники думають не стільки про саме рішення, скільки про все, що пов’язано з ним і виходить з нього. При цьому кількість етапів у процесі прийняття рішення визначається самою проблемою [7].

Діагноз проблеми. Це перший етап на шляху її рішення, на якому встановлюють причини (симптоми) утруднень чи наявність мож­ливостей. Встановлення симптомів допомагає визначити проблему в загальному вигляді. Для виявлення причин виникнення пробле­ми збирається та аналізується інформація (внутрішня та зовнішня). Для оптимізації робіт і засобів на цьому етапі керівники старають­ся не допускати надлишку інформації і збирають лише релевантну (яка відповідає стану проблеми).

Формування обмежень і критеріїв прийняття рішень. На цьому етапі визначають діапазон, інтервал, у межах якого в подальшому приймають управлінське рішення. Обмеження, пов’язані з наяв­ністю ресурсів, конкуренцією та інші, варіюють альтернативи в за­лежності від ситуації та конкретних менеджерів. В додаток до іден­тифікації обмежень визначають стандарти, що дозволяють оцінити альтернативні варіанти вибору (критеріїв).

Визначення альтернатив. Відбираються найкращі альтернативи вирішення проблеми.

Оцінка альтернатив. Визначаються переваги, недоліки і ймовір­ність реалізації кожної альтернативи.

Вибір альтернатив. Проводиться вибір раціональної.

Практика американських менеджерів показує, що прийняти оп­тимальне рішення при дефіциті часу досить важко. Тому керівник обмежується «задовільним» рішенням, а не «максимізуючим».

Німецька школа ПУР розглядає процес ПР як складову частину процесів планування і контролю і включає наступні етапи (рис. 1.8).

Рис. 1.8. Німецька технологія прийняття рішень

Постановка проблеми (ідентифікація) передбачає: вивчення та формування проблеми; визначення негативних симптомів; вивчен­ня справ і цілей та конкретизацію наступних; формування кри­теріїв рішення, встановлення умовних границь і обмежень; ор­ганізацію процесу ПУР.

Пошук інформації. Визначаються можливості вирішення пробле­ми, співставляються ймовірні дії, здійснюється попередній вибір.

Оцінка (оцінка можливостей впливів на ціль). Визначаються пе­редумови для реалізації рішення, прогнозуються та класифікують­ся результати, аналізується ризик.

Прийняття рішення (встановлюється альтернатива дії, яку потрібно реалізувати). Визначається кращий варіант і розглядаєть­ся в аспекті його реалізації; виконується операційний аналіз плану (встановлення термінів, фінансування тощо).

Японська школа ПУР передбачає три етапи в ПУР (рис. 1.9).

Рис. 1.9. Японська технологія прийняття рішень

Японці відійшли від існуючої теорії ПР, але при цьому їх рішен­ня на практиці є ефективними, що пояснюється самою культурою суспільства.

Розробка альтернативних рішень та відбір кращого. На цьому етапі проводиться розробка різноманітних можливостей вирі­шення задач та вибір кращої. В роботі беруть участь різні спе­ціалісти.

Постановка задачі. В постановці задачі задіяні різні групи спе­ціалістів, які вивчають задачу і дають рекомендації. Лише після до­сягнення консенсусу починається стадія реалізації.

Затвердження. На основі вибору готовиться різностороння до­повідь, що виноситься на суд вищого менеджменту. На цьому рівні рішення з допомогою залучених експертів вивчається і затверд­жується.

 

« Содержание


 ...  22  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я