Маркетинг

Недоліки первинної інформації:

•    збір первинних даних може зайняти багато часу;

•   деякі види інформації не можуть бути отримані (наприклад, дані листування);

•    підхід фірми може носити обмежений характер;

•    підприємство може бути неспроможним збирати первинні дані, так як це потребує витрати значних коштів.

Під вторинною інформацією розуміють таку, яка існує в опуб­лікованому вигляді і збиралась для цілей відмінних ніж ті, які має на меті підприємство. Цей вид інформації в свою чергу поділяєть­ся на внутрішню та зовнішню.

Джерела вторинної інформації бувають:

•   внутрішні — звіти про прибутки і збитки підприємства, звіти комівояжерів, звіти про попередні дослідження, дані про збут, звіти про обсяг закупівель;

•    зовнішні — видання державних установ, періодика, книги, комерційна інформація, монографії, та інші.

Щоб оцінити її загальну цінність, дослідник повинен спів ста­вити її переваги та недоліки.

Переваги вторинної інформації:

•    багато з її видів коштують недорого;

•    інформація частіше всього збирається швидко (матеріали фірми, галузеві та урядові видання, монографії, періодичні публікації, які є в бібліотеках, можуть бути зібрані і проанал­ізовані практично відразу);

•   часто існує декілька джерел інформації (це дозволяє виявити різні підходи, мати більші об’єми інформації та співвідноси­ти дані);

•   джерела інформації (наприклад, урядові) можуть давати такі дані, які фірма не має можливості отримати;

•     інформація, зібрана з незалежних джерел, як правило найбільш достовірна;

•   допомагає в ситуаціях, коли потрібен попередній аналіз. Недоліки вторинної інформації:

•   інформація, яку одержали, може не підходити для досягнен­ня цілей дослідження, що проводиться, з причини своєї не­повноти, дуже загального характеру (це пояснюється тим, що вона першочергово збиралася для інших цілей);

•   вторинні дані можуть бути застарілими;

•    можуть публікуватись не всі результати досліджень (це по­в’язано з небажанням давати інформацію конкурентам). В зв’язку з цим треба врахувати можливі припущення, та співставляти різні джерела та спиратися лише на ті, в яких краща репутація з точки зору повноти та достовірності;

•    можуть існувати суперечності в даних (це можна пояснити потребою в зборі нової інформації, оскільки багато дослід­жуваних проектів не можуть бути аналогічними, надійність інформації не завжди очевидна).

Співвідношення обсягів розглянутих видів інформації має значення під час виробу технічних засобів механізації та автома­тизації інформаційних процесів.

Класифікація маркетингової інформації може бути здійснена за наступними критеріями:

•   за призначенням;

•   за величиною ступеня доступності (відкрита, секретна, при­ватна);

•   за часом отримання (первинна, вторинна);

•   в залежності від рівня (макро- та мікропланові дані);

•   за джерелом отримання (внутрішня, зовнішня);

•   за змістом, предметом, роллю в діяльності організації (стра­тегічна, тактична, оперативна технологічна).

За періодичністю або стабільністю виникнення маркетинго­ву інформацію поділяють на постійну, змінну та епізодичну. По­стійна інформація відображає постійні, тобто тривалий час незмінні величини маркетингового середовища. Змінна інформа­ція показує фактичні кількісні та якісні характеристики функціо­нування об’єктів маркетингу. Епізодична інформація формується по мірі необхідності.

За призначенням маркетингову інформацію поділяють на: до- відникову, рекомендаційну, нормативну, сигнальну та регулюючу.

Довідника інформація має допоміжний, ознайомлювальний характер, відображає відносно стабільні ознаки об’єктів маркетин­гу та надається у вигляді системи довідників по фірмах, техніко — експлуатаційних характеристикам продукції, цінах, тарифах тощо.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 42 43 44 45 46 4748 49 50 51 52  ... 182