Наприклад, Англія і Португалія кожна виробляють вино і сукно, витрати на випуск одиниці продукції яких складають (в умовних трудових одиницях):
|
Таблиця 12
|
Як бачимо з таблиці, абсолютні витрати в Англії вищі, ніж у Португалії, і щодо вина, і щодо сукна. Але порівняльні витрати щодо сукна, обумовлені відношенням абсолютних витрат виробництва одиниці сукна до абсолютних витрат виробництва одиниці вина, у Португалії вищі, ніж в Англії, 90/80>100/120. Це означає, що спеціалізуватися на виробництві сукна має сенс в Англії і продавати його Португалії, якій вигідно відмовитися від його виробництва. З іншого боку, порівняльні витрати щодо вина суттєво вищі в Англії 120/100>80/90, що робить невигідним його виробництво; набагато економічніше експортувати вино з Португалії, що має порівняльні переваги у його виробництві. Результат міжнародної спеціалізації - обопільний виграш від торгівлі. Англія, відмовившись від виробництва вина і виробляючи замість нього більше сукна (частина для власного споживання, інша — для експорту), заощаджує на витратах, що складають 200 одиниць, тоді як до спеціалізації — 220 (120+100). Виграє і Португалія: її витрати на виробництво вина складають 160 одиниць замість 170 (80+90) до спеціалізації.
У наведеному прикладі обмін між країнами не був опосередкований грошима. У дійсності, використання грошей як посередників обміну суттєво впливає на цей процес. На внутрішньому ринку кожної країни ціни відображаються у національній грошовій одиниці, але для обміну між країнами ці ціни необхідно співставляти. Англій-
цям, для того щоб купити вино у Португалії, необхідна валюта цієї країни, так само й португальцям необхідні англійські фунти для купівлі сукна. На міжнародному ринку кількість валюти однієї країни за яку можна придбати одиницю валюти іншої країни, називається обмінним курсом.
Припустимо, числа у наведеній вище таблиці означають не затрати праці на одиницю продукції, а ціни одиниці продукції в національних валютах.
|
Таблиця 13
|
Якщо обмінний курс буде 1 фунт стерлінгів = Іескудо, то у такій ситуації португальці не захочуть купувати у англійців ні вино, ні сукно. Англійці, навпаки, будуть зацікавлені купувати в Португалії обидва товари. Торгівля буде мати однобічний характер. Заробляючи фунти стерлінгів, португальці не захочуть їх витрачати на занадто коштовне англійське сукно: 80 фунтів стерлінгів, які вони одержать за продану одиницю вина, не вистачить, щоб купити одиницю сукна, яка коштує 100 фунтів стерлінгів. Наслідком цього стане намагання і англійців і португальців обміняти фунти стерлінгів, що вони мають, на валюту, яка їх більш влаштовує, наприклад, ескудо. Пропозиція фунтів на ринку валют збільшується, а значить ціна фунта відносно інших валют буде падати: за один ескудо даватимуть тепер більш, ніж один фунт стерлінгів. Якщо обмінний курс становитиме 1,2 фунта стерлінгів за 1 ескудо, ситуація в торговлі між двома країнами зміниться. У цьому можна переконатися, якщо подати ціни на товари, що обмінюються у національних грошових одиницях.
» следующая страница »
1 ... 69 70 71 72 73 7475 76 77 78 79 ... 85