Міжнародний обмін і міжнародна торговельна політика
Економічний ефект від зовнішньоторговельних операцій. Принцип порівняльних переваг. Валютний ринок і валютний курс. Вплив міжнародної торгівлі на об’єми національного виробництва, споживання і внутрішні ціни. Умови торгівлі. Платіжний баланс і способи його регулювання. Цілі та інструменти зовнішньоторговельної політики в умовах вільної торгівлі і протекціонізму.
До сих пір аналіз поведінки економічних суб’єктів на ринку обмежувався рамками національної економіки. Однак ринкові відносини виникають також при взаємодії економік різних країн. При цьому той аналітичний інструментарій, що використовувався при вивчені поведінки економічних суб’єктів всередині кожної країни, є корисним для розуміння процесів, що відбуваються у сфері міжнародного обміну.
По-перше, ці суб’єкти можуть виступати як самостійні дійові особи на міжнародному ринку і тому їх поведінка може бути описана у термінах мікроекономічного аналізу. Коли споживач, який живе в Англії, вирішує, чи купити йому годинник, що виготовлений у Швейцарії або Японії, сорочку, що пошита у Індії або Сингапурі, випити вранці бразильскої кави або китайського чаю, його вибір підпорядковується тим самим законам і правилам, які діють у межах національного ринку. Також будуть поводитися і продавці ресурсів і фірми, тільки поле їхньої діяльності є більш широким, а чинники, що впливають на їхню поведінку, більш численними.
По-друге, на світовому ринку такі макрооб’єкти як національні господарства можуть розглядатися як мікроекономічні одиниці, до яких, з певною часткою умовності, можна застосувати принципи мікроекономічного підходу. Торговельний обмін між двома країнами багато в чому аналогічний обміну між двома індивідами, двома фірмами чи установами.
У той же час взаємовідносини у цій сфері мають суттєву специфіку, що й робить їх предметом розгляду у окремому розділі мікро- економіки.
Принцип порівняльних переваг у міжнародній торговлі.
Чому країни торгують одна з одною? Найбільш очевидна відповідь полягає в тому, що громадяне однієї країни мають можливість придбати деякі продукти у громадян інших країн дешевше, ніж у власній і таким чином збільшити свою вигоду. Але чому виробники в одних країнах мають можливість пропонувати свою продукцію закордонним покупцям за більш привабливі для останніх ціни? Пояснюється це тим, що економіки різних країн мають різні сильні і слабкі можливості. Вони можуть відрізнятися одна від одної присутністю або відсутністю тих чи інших виробничих ресурсів (робочої сили, капіталов, сировини, родючих земель, джерел енергії тощо), кліматичними умовами, національними традиціями. Природно, що країни, які мають деякі переваги щодо інших, спеціалізуються на випуску тієї продукції, яка реалізує ці переваги, і пропонують її іншим країнам в обмін на ті продукти, випуск яких у них неможливий або неефективний.
Міжнародна торгівля обумовлена у даному випадку абсолютними перевагами, тобто таким становищем, коли країна експортує продукцію, яку вона може виробляти з меншими питомими витратами, ніж її торговельні партнери, та імпортує ті товари, виробництво яких її партнерам обходиться дешевше, ніж ній самій. У відповідності з цим принципом Арабські Емірати чи Венесуела будуть мати переваги у торгівлі нафтою, Бразилія чи Колумбія — у торгівлі кавою, країни Карибського басейну — бананами тощо. Джерелами їх переваг є географічне (кліматичне) положення або забезпеченість природними ресурсами.
Але як бути у тому випадку, коли країни не мають наявних переваг з якого-небудь виду ресурсів? Чи обмінюватимуться вони у такому разі товарами між собою і якщо так, то що їх до цього спонукає?
Відповідь на це запитання дає принцип порівняльних переваг, що був обґрунтований ще на початку XIX ст. англійським економістом Д.Рікардо. Він показав, що міжнародна спеціалізація вигідна навіть у тих випадках, коли країна має абсолютну перевагу з виробництва усіх товарів. У такому разі їй буде вигідно спеціалізуватися й експортувати таку продукцію, яка вироблятиметься з порівняльно меншими витратами на одиницю по відношенню до інших товарів, що виробляються у даній країні. Ввозити ж їй є сенс ту продукцію, виробництво одиниці якої обходиться дорожче, ніж виготовлення інших товарів.
» следующая страница »
1 ... 68 69 70 71 72 7374 75 76 77 78 ... 85