Звернемося до прикладу з проектом встановлення вуличного освітлення. Загальна вигода, що одержується від його реалізації, не однакова для різних громодян залежно від того, де вони живуть і як часто пересуваються вночі. Припустимо громодянин Ходержує 50% загальної вигоди від освітлення, громодянин У— 30%, а громодянин Z— 20%. Тоді вигода розподілиться так, як показано в табл. 11.
Тепер припустимо, що витрати розподіляються пропорційно до одержуваних вигід, тобто Х буде платити 50% витрат, У- 30%, а Z— 20%. Як у такому разі буде прийматися рішення? Пропозиція встановити шість ліхтарів буде, очевидно, прийнята усіма без заперечень, бо кожен учасник підрахує, що його частка у виграші від установлення шостого ліхтаря більша, ніж його частка у витратах на нього.
Таблиця 11
|
Для гр-на Хчастка вигоди складе 200 дол. США (50% від приросту загальної вигоди — 400 дол. США), а частка у витратах — 150 дол. США (50% від 300 дол. США загальних витрат на кожен ліхтар). Для гр-на Уце буде відповідно 120 і 90 дол. США, а для гр-на Z — 80 і 60 дол. США. Пропозиція встановити сьомий ліхтар також навряд чи викличе істотні заперечення, оскільки навіть у гр-на Z — витрати дорівнюватимуть вигоді, а в решти вони будуть менше. Але вже восьмий ліхтар обійдеться кожному значно дорожчими, ніж отриманий від нього виграш, і за його встановлення не проголосує ніхто.
Отже, при такому способі розподілу витрат і вигод від реалізації суспільного проекту співтовариство найближче підійде до оптимального варіанту рішення — 7 ліхтарів, при якому MSB дорівнює MSC (рис.48).
Припустимо тепер, що витрати на встановлення ліхтарів вирішено поділити нарівно, тоді як вигоду від освітлення вулиць різні громадяни продовжують одержувати різну. У цьому випадку кожен із трьох учасників ухвалення рішення сплачуватиме по 100 дол. США за кожен ліхтар. Одностайно в такому варіанті проголосують лише за встановлення п’ятого ліхтаря, бо для гр-на Хвиграш складе 250 дол. при 100 дол. США витрат, для гр-на У- 150 при 100 дол. США витрат, а для гр-на Z -100 дол. при 100 дол. США витрат. Голосування за встановлення шостого ліхтаря дає співвідношення голосів:
2 — “за” та 1 “проти”, оскільки витрати гр-на Zперевищать його частку у вигоді (80 дол. США), а встановлення сьомого вже буде відхилено більшістю (2 — “проти”, 1 — “за”). Подібний спосіб розподілу викликає тенденцію витрачати на суспільні проекти менше від оптимально необхідного рівеня коштів.
Нарешті, можливий і третій варіант, коли вигоди від проекту розподіляються рівномірно при нерівномірному розподілі витрат. Якщо припустити, що додаткова вигода від освітлення дістанеться усім у рівних частках, але гр-н Хплатить 60 % податків, а Уі Z — по 20 %, то голосування щодо сьомого ліхтаря дасть співвідношення голосів 2:1 на його користь, бо лише у гр-на Хвитрати (180 дол. США) істотно перевищать виграш (100 дол. США), а в решти вони будуть нижчими (60 дол. США). Окрім того, більшості буде вигідним встановлення навіть восьмого ліхтаря, оскільки їхня частка в загальному виграші (66 дол. США) продовжує залишатися більшою від їхніх часток у загальних витратах (60 дол. США). Отже, має місце тенденція до перевищення оптимально ефективних витрат на суспільний проект. Подібний аналіз з урахуванням чинника розподілу витрат і вигод за умов ухвалення рішення методом прямої демократії дає змогу прогнозувати імовірність прийняття тієї чи іншої соціальної програми. Наприклад, витрати на проект прокладання нової автостради будуть, імовірно, близькі до оптимального рівня, бо витрати у вигляді дорожних зборів, податків на бензин тощо будуть розподілятися пропорційно до користі, що одержать від автотраси і власники автомашин, і ті, хто їх не має.
» следующая страница »
1 ... 65 66 67 68 69 7071 72 73 74 75 ... 85