р
УТ; =-^ х 100 1 Р
А11Ш
Припустимо, з 2001 до 2004 рр. індекс експортних цін у Канаді виріс з 100 до 140, а індекс імпортних цін — зі 100 до 160. Умови торгівлі у даному випадку погіршилися, бо середньовиважена ціна експорту зростала повільніше, ніж середньовиважена ціна імпорту, що й відобразилося у падінні індекса умов торгівлі:
140
УТ; = х 100 = 87,5
1 160
Це означає, що у2004р. Канада на кошти, що вона одержала від експорту змогла імпортувати лише 87,5 % тієї кількості товарів, які вона ввозила у 2001 році, або вона повинна була б вивезти на 12,5 % товарів більше, щоб одержати ту ж саму кількість імпортованих товарів, що й три роки тому.
В умовах досконалої конкуренції умови торгівлі регулюються співвідношенням попиту і пропозиції на світовому ринку, але суттєвий вплив на них мають і нецінові детермінанти: тарифи, квоти, субсидії, ступінь монополізації виробництва продукції, що поступає на світовий ринок.
Валютний курс і платіжний баланс
Як вже заначалося, особливістю торговельних відносин на міжнародному ринку є необхідність, поряд з обміном товарами та послугами, обмінювати і національні грошові одиниці (валюту).
Припустимо, американський імпортер вирішив закупити партію товарів у Німеччині. Цю транзакцію він оплачує доларами. Але німецький експортер для того, щоб розрахуватися зі своїми обов’язками (заплатити робітникам, постачальникам, відсотки за кредити тощо) потребує не долари, а марки, і тому одержаний доларовий чек він повинен обміняти на валюту своєї країни, або імпортер повинен спочатку обміняти свої долари на марки.
Усі ці обмінні транзакції здійснюються банками, у яких і експортер, і імпортер зберігають свої кошти на поточних кореспондентських рахунках. Уся сукупність таких банківських операцій являє собою міжнародний валютний ринок. Ціна грошової одиниці однієї країни, що встановилася на ньому, яка виражена у грошових одиницях інших країн, називається валютним курсом. Якщо він встановлюється шляхом оцінки іноземної грошової одиниці у національній валюті, має місце пряма котировка, а якщо національна грошова одиниця оцінюється в іноземній валюті — це зворотна котировка. Так, можна сказати, що 1 марка = 0,56 дол. США або 1 дол. США= 1,79 марки.
Валютний курс встановлюється під впливом попиту і пропозиції на іноземну валюту. Імпортери створюють попит на іноземну валюту, а експортери — пропозицію вітчизняної. Якщо валютний курс підвищується, це означає, що грошова одиниця даної країни стає дорожчою для іноземців, а значить дорожчають її товари. Наприклад, підвищення курсу марки веде до того, що американці на німецькому ринку будуть платити більшу кількість доларів. Внаслідок цього буде зменшуватися попит на марку. Одночасно американські товари стають дешевшими для німців, попит на них зростає, а тому зростає і попит на долари. Результатом цих тенденцій буде зниження курсу марки або підвищення курсу долара. Зрештою встановиться рівноважне співвідношення між попитом і пропозицією на кожну валюту, а тому й її ринковий курс.
Оскільки валютний курс відіграє важливу роль у забезпеченні умов торгівлі даної країни, він стає об’єктом впливу з боку урядів, які намагаються ним маніпулювати. З цією метою центральні банки можуть проводити так звані валютні інтервенції, тобто поставляти на ринок великі партії валюти, або скуповувати її. Тим самим вони збільшують або попит, або пропозицію на валютному ринку. Для цього банки зазвичай мають валютні резерви, тобто запаси іноземної валюти, за допомогою яких вони можуть підтримувати курс або вище точки рівноваги (завищувати), або нижче цієї точки (занижувати).
Стан валютних курсів залежить також від типу валютної системи, тобто від встановленого порядку міжнародних розрахунків. Якщо має місце плаваючий валютний курс, це означає, що він встановлюється вільно під впливом попиту і пропозиції на іноземні валюти, що вільно обмінюються одна на одну.
» следующая страница »
1 ... 71 72 73 74 75 7677 78 79 80 81 ... 85