Макроекономіка

р

УТ; =-^ х 100 1 Р

А11Ш

Припустимо, з 2001 до 2004 рр. індекс експортних цін у Канаді виріс з 100 до 140, а індекс імпортних цін — зі 100 до 160. Умови торгівлі у даному випадку погіршилися, бо середньовиважена ціна експорту зростала повільніше, ніж середньовиважена ціна імпорту, що й відобразилося у падінні індекса умов торгівлі:

140

УТ; =       х 100 = 87,5

1 160

Це означає, що у2004р. Канада на кошти, що вона одержала від експорту змогла імпортувати лише 87,5 % тієї кількості товарів, які вона ввозила у 2001 році, або вона повинна була б вивезти на 12,5 % товарів більше, щоб одержати ту ж саму кількість імпортованих то­варів, що й три роки тому.

В умовах досконалої конкуренції умови торгівлі регулюються співвідношенням попиту і пропозиції на світовому ринку, але суттє­вий вплив на них мають і нецінові детермінанти: тарифи, квоти, суб­сидії, ступінь монополізації виробництва продукції, що поступає на світовий ринок.

Валютний курс і платіжний баланс

Як вже заначалося, особливістю торговельних відносин на міжнародному ринку є необхідність, поряд з обміном товарами та послугами, обмінювати і національні грошові одиниці (валюту).

Припустимо, американський імпортер вирішив закупити партію товарів у Німеччині. Цю транзакцію він оплачує доларами. Але німецький експортер для того, щоб розрахуватися зі своїми обо­в’язками (заплатити робітникам, постачальникам, відсотки за кре­дити тощо) потребує не долари, а марки, і тому одержаний доларо­вий чек він повинен обміняти на валюту своєї країни, або імпортер повинен спочатку обміняти свої долари на марки.

Усі ці обмінні транзакції здійснюються банками, у яких і екс­портер, і імпортер зберігають свої кошти на поточних кореспонден­тських рахунках. Уся сукупність таких банківських операцій являє собою міжнародний валютний ринок. Ціна грошової одиниці однієї країни, що встановилася на ньому, яка виражена у грошових одини­цях інших країн, називається валютним курсом. Якщо він встанов­люється шляхом оцінки іноземної грошової одиниці у національній валюті, має місце пряма котировка, а якщо національна грошова одиниця оцінюється в іноземній валюті — це зворотна котировка. Так, можна сказати, що 1 марка = 0,56 дол. США або 1 дол. США= 1,79 марки.

Валютний курс встановлюється під впливом попиту і пропозиції на іноземну валюту. Імпортери створюють попит на іноземну валю­ту, а експортери — пропозицію вітчизняної. Якщо валютний курс підвищується, це означає, що грошова одиниця даної країни стає дорожчою для іноземців, а значить дорожчають її товари. Наприк­лад, підвищення курсу марки веде до того, що американці на німець­кому ринку будуть платити більшу кількість доларів. Внаслідок цього буде зменшуватися попит на марку. Одночасно американські това­ри стають дешевшими для німців, попит на них зростає, а тому зро­стає і попит на долари. Результатом цих тенденцій буде зниження курсу марки або підвищення курсу долара. Зрештою встановиться рівноважне співвідношення між попитом і пропозицією на кожну валюту, а тому й її ринковий курс.

Оскільки валютний курс відіграє важливу роль у забезпеченні умов торгівлі даної країни, він стає об’єктом впливу з боку урядів, які намагаються ним маніпулювати. З цією метою центральні бан­ки можуть проводити так звані валютні інтервенції, тобто постав­ляти на ринок великі партії валюти, або скуповувати її. Тим самим вони збільшують або попит, або пропозицію на валютному ринку. Для цього банки зазвичай мають валютні резерви, тобто запаси іно­земної валюти, за допомогою яких вони можуть підтримувати курс або вище точки рівноваги (завищувати), або нижче цієї точки (занижувати).

Стан валютних курсів залежить також від типу валютної систе­ми, тобто від встановленого порядку міжнародних розрахунків. Якщо має місце плаваючий валютний курс, це означає, що він встанов­люється вільно під впливом попиту і пропозиції на іноземні валюти, що вільно обмінюються одна на одну.

 

« Содержание


 ...  76  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я