Макроекономіка

Рис.47

Найяскравіший приклад природного чинника—земля. Такий ресурс обмежений та не відтворюваний, і незалежно від рівня попи­ту на нього кількість залученої до економічної діяльності землі у пев­ний період й у певному місці залишається незмінною. Збільшення земельної площі за рахунок меліорації, осушення болот, ділянок моря тощо не може розглядатися як природний ресурс у чистому вигляді: це, скоріше, застосування капіталу, і принесений дохід буде в цьому випадку відсотком на капітал.

Що ж стосується доходу, який винагороджує участь в еко­номічній діяльності чинника, пропозиція якого зовсім нееластична у тривалий період, він називається чистою економічною рентою. ЇЇ ринковий рівень встановлюється в точці перетину кривої пропозиції, що відбиває обмеженість природних ресурсів, та кривої попиту, що відтворює їх продуктивність, тобто граничний дохід від певного чинника. Якщо рента вища від точки рівноваги, то це означає, що не вся земля використовується повністю, власники ведуть конкурен­цію в пошуках орендаторів і, як наслідок, рента має тенденцію до зниження. Якщо вона нижча від точки рівноваги, конкуренцію за обмежену кількість землі ведуть вже орендатори і рента підвищуєть­ся. З величиною ренти пов’язана і ціна тієї ділянки землі, з якої вона одержується. Ціна на землю є капіталізованою вартістю ренти, тобто сумою, яка за певної норми відсотка даватиме дохід, який дорівнює річній ренті з усієї ділянки.

О

р_е =_х 100 , г

де Р_е— ціна землі; R—рента; г — позичковий відсоток.

Отож, ділянка землі, що приносить 5000 дол. США ренти за рік, коштуватиме 50 000 дол. США при річній нормі відсотка 10% і 100 000 дол. США при нормі відсотка, що дорівнює 5%.

Очевидно, що ціна землі може змінюватися відповідно до зміни величини ренти. Рівноважний рівень ренти може переміщатися за­лежно, по-перше, від зрушення кривої попиту. Зростання попиту на землю при фіксованій пропозиції призводить до зростання ренти, а падіння попиту — до її зниження. По-друге, рівень ренти може змінюватися залежно від зрушення кривої пропозиції. Річ у тім, що абсолютно досконалої нееластичності пропозиції природних ре­сурсів, у тому числі землі, практично не буває. Ділянки землі мо­жуть бути різної якості, розташовані у більш-менш зручному місці, призначені для різних цілей, нарешті, у них уже можуть бути зроб­лені якісь попередні вкладення. Через це пропозиція стає еластич- нішою, крива пропозиції відхиляється від вертикальної лінії, що може коливати рівень ренти.

Власники чинників виробництва реалізують їх на ринку, одер­жуючи відповідні доходи і заробітну плату, відсоток, ренту. Але на цьо­му ринку виступають і покупці чинників — підприємці, які, комбіну­ючи їх по-різному, виробляють матеріальні блага та послуги. Якщо виторг від продажу товарів перевищує повні витрати на їх виробницт­во, виникає ще один вид доходу, який називається прибутком.

Розглянемо процес утворення прибутку на елементарному при­кладі. Певний виробник на невеликій ділянці землі вирощує картоп­лю з метою прогодувати себе і свою родину. Користуючись найпри- мітивнішим знаряддям праці (лопатою), він одержує на рік 1т, що дає йому можливість годуватися і залишати запас для посадки на наступний рік. Вирішивши стати підприємцем та вирощувати кар­топлю на продаж, він орендує додатково гектар землі, здобуває про­дуктивніше насіння, добрива, бере напрокат трактор з начинними пристосуваннями, нарешті, наймає на допомогу собі одного праців­ника. Внаслідок цього його продуктивність зростає до 10т на рік. Залишивши собі на їжу і насіння 2т, інші 8т підприємець реалізує на ринку. З вирученої суми вартість 2т він заплатить зарплату найня­тому ним працівникові, вартість ще 2т віддасть як відсоток за прид­баний капітал (насіння, добрива, лізинг трактора), а вартість наступ­них 2т — як ренту за орендовану ділянку. Загальні витрати прямі й непрямі — складуть вартість 8т. Але вироблено було 10т. Різниця у 2т і буде чистим економічним прибутком.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 58 59 60 61 62 6364 65 66 67 68  ... 85