Соціальні витрати виробництва суспільних товарів та послуг включають витрати приватних осіб плюс зовнішні витрати, пов’язані з відверненням ресурсів від інших можливостей. У випадку з освітою це суми, що витрачають ті, хто навчається (навіть якщо навчання безкоштовне, то мають місце витрати на підручники, екіпірування, втрачена зарплата) і альтернативна вартість ресурсів, які суспільство витрачає на освіту.
Прагнучи до оптимізації рішення про виробництво соціальних товарів, необхідно керуватися правилом: з метою забезпечення максимуму суспільного добробуту слід виробляти ті суспільні товари, соціальний виграш від яких перевищує їхні соціальні витрати, і доти, доки гранична соціальна вигода не зрівняється з граничними соціальними витратами.
Якщо вигода від виробництва соціальних товарів (В) перевищує витрати, пов’язані з їх виробництвом (С), то їх відношення перебільшуватиме одиницю:
У зв’язку з цим, правило прийняття рішення про виробництво можна сформулювати так: будь-який суспільний проект буде прийнятний доти, доки відношення вигоди — витрати перебільшуватиме одиницю.
Наслідком із цього правила є можливість оптимального вибору виробництва декількох суспільних товарів. Із двох суспільних товарів А і В виробництво кожного триватиме до точки, де гранична соціальна вигода зрівняється з граничними соціальними витратами
МSВА=MSCA і мsвв=мscв.
Поділивши обидві частини першого рівняння на MSCA, а другого на MSCB, отримаємо
М8Ба М8БВ 1
а = 1 ,• Б = 1
М8Са 1 М8Св
чи
М8Ва = М8ВВ = 1 М8Са = М8Св =
Це означає, що максимуму соціального добробуту можна досягти, якщо додаткова вигода, здобута на кожний додатковий долар витрат, буде однакова в обох товарів. Наприклад, якщо виробництво додаткової одиниці товару А обійдеться суспільству в 500 дол. США і принесе соціальну вигоду в 500 дол. США, а виробництво додаткової одиниці товару В обійдеться в 1000 дол. США й дасть додаткову вигоду, оцінювану в 1000 дол. США, то рівновагу буде досягнуто:
500 = 1000 = 1 500 =1000 =
У разі порушення рівноваги суспільство має змінювати пропорції виробництва двох товарів так, щоб досягти зростання соціального добробуту.
Припустимо, MSCA=500 дол. США, але MSBA=600 дол. США, тоді як MSCB=1000 дол. США, а MSBB=900 дол. СІЛА. Тоді
М8Ва = 600 = 120 _ М8Вв = ^0 = 090 М8Са 500 ’ і М8Св 1000 ’
Таким чином, виробляючи товар А, суспільство на кожний долар витрат одержує 1 дол. 20 центів вигоди, а виробляючи товар В, — лише 90 центів.У такій ситуації соціальний добробут буде збільшуватися в тому випадку, якщо обмежені ресурси будуть перерозподілені на користь виробництва більшої кількості товару А і скорочення виробництва товару В. Отже, якщо буде випускатися на дві одиниці більше товаруА та на одну одиницю менше товару В, суспільство одержить:
Додаткова соціальна вигода від випуску двох товарів А |
1200 |
Зменшення соціальної вигоди від скорочення випуску однієї одиниці товару В |
-900 |
Чистий приріст соціальної вигоди |
300 |
Додаткові соціальні витрати від випуску двох одиниць товару А |
1000 |
Зменшення соціальних витрат від скорочення випуску одного товару В |
-1000 |
Загальна соціальна вигода виросла на 300 дол. США. Проте від переміщення дефіцитних ресурсів із виробництва товару Вдо виробництва товару А гранична соціальна вигода від останнього скорочуватиметься, а від товару В—збільшуватиметься. Оскільки соціальні витрати залишаються незмінними, відношення вигода—витрати буде прагнути до рівноваги, тобто до одиниці.
» следующая страница »
1 ... 63 64 65 66 67 6869 70 71 72 73 ... 85