Макроекономіка

Соціальні витрати виробництва суспільних товарів та послуг включають витрати приватних осіб плюс зовнішні витрати, пов’я­зані з відверненням ресурсів від інших можливостей. У випадку з освітою це суми, що витрачають ті, хто навчається (навіть якщо на­вчання безкоштовне, то мають місце витрати на підручники, екіпі­рування, втрачена зарплата) і альтернативна вартість ресурсів, які суспільство витрачає на освіту.

Прагнучи до оптимізації рішення про виробництво соціальних товарів, необхідно керуватися правилом: з метою забезпечення мак­симуму суспільного добробуту слід виробляти ті суспільні товари, со­ціальний виграш від яких перевищує їхні соціальні витрати, і доти, доки гранична соціальна вигода не зрівняється з граничними соціальними витратами.

Якщо вигода від виробництва соціальних товарів (В) переви­щує витрати, пов’язані з їх виробництвом (С), то їх відношення пе­ребільшуватиме одиницю:

У зв’язку з цим, правило прийняття рішення про виробницт­во можна сформулювати так: будь-який суспільний проект буде прий­нятний доти, доки відношення вигоди — витрати перебільшуватиме оди­ницю.

Наслідком із цього правила є можливість оптимального вибо­ру виробництва декількох суспільних товарів. Із двох суспільних товарів А і В виробництво кожного триватиме до точки, де гранична соціальна вигода зрівняється з граничними соціальними витратами

МSВА=MSCA і мsвв=мscв.

Поділивши обидві частини першого рівняння на MSCA, а дру­гого на MSCB, отримаємо

М8Ба М8БВ 1

        а = 1 ,•         Б = 1

М8Са 1 М8Св

чи

М8Ва = М8ВВ = 1 М8Са = М8Св =

Це означає, що максимуму соціального добробуту можна до­сягти, якщо додаткова вигода, здобута на кожний додатковий долар витрат, буде однакова в обох товарів. Наприклад, якщо виробництво додаткової одиниці товару А обійдеться суспільству в 500 дол. США і принесе соціальну вигоду в 500 дол. США, а виробництво додатко­вої одиниці товару В обійдеться в 1000 дол. США й дасть додаткову вигоду, оцінювану в 1000 дол. США, то рівновагу буде досягнуто:

500 = 1000 = 1 500 =1000 =

У разі порушення рівноваги суспільство має змінювати про­порції виробництва двох товарів так, щоб досягти зростання соц­іального добробуту.

Припустимо, MSCA=500 дол. США, але MSBA=600 дол. США, тоді як MSCB=1000 дол. США, а MSBB=900 дол. СІЛА. Тоді

М8Ва = 600 = 120 _ М8Вв = ^0 = 090 М8Са 500 ’ і М8Св 1000 ’

Таким чином, виробляючи товар А, суспільство на кожний до­лар витрат одержує 1 дол. 20 центів вигоди, а виробляючи товар В, — лише 90 центів.У такій ситуації соціальний добробут буде збільшу­ватися в тому випадку, якщо обмежені ресурси будуть перерозподі­лені на користь виробництва більшої кількості товару А і скорочен­ня виробництва товару В. Отже, якщо буде випускатися на дві оди­ниці більше товаруА та на одну одиницю менше товару В, суспільство одержить:

Додаткова соціальна вигода від випуску двох товарів А

1200

Зменшення соціальної вигоди від скорочення випуску однієї одиниці товару В

-900

Чистий приріст соціальної вигоди

300

Додаткові соціальні витрати від випуску двох одиниць товару А

1000

Зменшення соціальних витрат від скорочення випуску одного товару В

-1000

 

Загальна соціальна вигода виросла на 300 дол. США. Проте від переміщення дефіцитних ресурсів із виробництва товару Вдо вироб­ництва товару А гранична соціальна вигода від останнього скорочу­ватиметься, а від товару В—збільшуватиметься. Оскільки соціальні витрати залишаються незмінними, відношення вигода—витрати буде прагнути до рівноваги, тобто до одиниці.

 

« Содержание


 ...  68  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я