Комунікації в менеджменті

11.3.     Страх

Б

агато людей мають відчуття страху і причин для цього може бути бага­то. Але є три причини, які змушують розглядати цей психічний стан у контексті комунікації.

Перша — це та, що люди, які відчувають страх, стають некомунікабель­ними, замкненими. Спілкування з ними стає важким, якщо взагалі мож­ливе.

Відчуття страху може бути причиною конфліктів, так само як це відчут­тя може бути результатом їх несприятливого вирішення.

Відчуття страху може стати нав’язливим станом, неврозом, тобто на­бувати всіх симптомів психічного захворювання. Палітра страху широка, але ми виявимо моменти, які належать до спілкування.

Страх втратити власне «я» — один із найбільш поширених негатив­них емоційних станів. Щоб людина не робила, в остаточному випадку вона робить це заради себе, шукає себе, пізнає. Вступаючи в спілкування, цікав­лячись думкою співрозмовника, кожен із нас намагається порівняти її із своєю. Для багатьох погодитися з опонентом, визнати свою неправоту — дуже хвороблива процедура. Часто справа полягає в тому, що визнання неправоти внутрішньо інтерпретується як втрата «реноме», втрата автори­тету, поваги й самоповаги, втрати свого «я».

В багатьох випадках впертість у відстоюванні своєї власної позиції виз­начається саме страхом втратити своє «я», свою індивідуальність.

Боячись розвінчання власного «я», людина не вступає в суперечку, а якщо і сперечається, то лише декларує свою власну позицію, не погоджу­ючись навіть обговорювати її. Будь-яка незгода з власними поглядами роз­глядається як замах на свої права, як зневага, недооцінка особистих і діло­вих якостей.

В спілкуванні з людиною аналогічних переконань і психічних стерео­типів потрібно розрізняти власне позицію та особистість, яка за ними стоїть. Питання, що відокремлене від особистості, — єдиний плідний грунт для обговорення.

Страх бути неправильно зрозумілим — також психічний стереотип, який викликає ускладнення в спілкуванні. В основі його можуть бути най­різноманітніші фактори: дефекти вимови, дискомфорт тих або інших ас­пектів спілкування, комплекс неповноцінності, який раніше сформував­ся, ніяковості. Зайва делікатність теж може посилити цей психологічний стан.

Постійний сумнів у тому, що слова, зауваження, вчинки можуть бути не так зрозумілі, спонукає до виникнення скутості, незручності, відста­лості. З такою людиною потрібно поводитися дуже делікатно, уважно вис­луховувати всі її висловлювання. Потрібно вміти чітко сформулювати, що судження співрозмовника зрозумілі й прийняті до уваги.

Страх неправильно зрозуміти питання, що обговорюється, і виставити­ся у зв’язку з цим у смішному світлі також часто може ускладнювати спілкування.

Може бути багато причин, які породжують цей психічний стан: люди­на може бути не зовсім готова для обговорення даного питання, її стан здо-

ров’я і самопочуття можуть бути поганими, недостатній рівень кваліфі­кації, знань, умінь, навичок та досвіду може посилити цю якість. Бажаючи досягти максимального конструктивного результату, потрібно діагнозува­ти співрозмовника так, щоб це дозволило здійснити вільний обмін думка­ми.

11.4.     Методи зняття напруги

який вимагає зусиль, уваги, контролю над собою, своїм співрозмов­ником і процесом обміну інформацією.

Є методи і прийоми, які дозволяють послабити різні патології вирі­шення конфліктів. Завданням цих прийомів і методів є зняття страху, стре­су, фрустрації, зниження рівня негативних емоцій, психологічна адапта­ція.

Серед найбільш відомих прийомів можна виділити:

—     ізометричні вправи;

—     аутогенне тренування;

—     розслаблення м’язів.

 

« Содержание


 ...  78  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я