Комунікації в менеджменті

КОМУНІКАТИВНІ КОНФЛІКТИ ТА ЇХ НАСЛІДКИ

11.1.Розвиток та види конфліктів.

11.2.Стреси, неврози, кризи.

11.3.Страх.

11.4.Методи зняття напруги.

Література:

Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. — М.: Экономика, 1990.

КурбатовВ.И. Стратегия делового успеха. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1995.

Швальбе Б., ШвальбеX. Личность, карьера, успех: — М.: Прогресс, 1993.

11.1.     Розвиток та види конфліктів

З

алежно від співвідношення параметрів конфлікту можливі різні мета­морфози взаємодії в спілкуванні.

Чвари — різновид конфлікту. Вони виникають, як правило, в межах однієї із сторін, всередині позиції, яка виражає тезу або антитезу. Чвари — синонім внутрішнього конфлікту. В основі чвар лежить криза. На певній стадії розвитку конфлікту інтенсивність внутрішнього конфлікту може стати домінуючою. Тоді внутрішній конфлікт, що має один напрямок дії, вступає в протиріччя із зовнішнім конфліктом, який спрямований в інший бік. Цей новий конфлікт створює кризову ситуацію.

Основними рисами кризової ситуації є:

а) неможливість досягнення поставленої мети попередніми засобами;

б) протиріччя між метою та засобами;

в) протиріччя між тактикою та стратегією;

г) зміна мети при незмінних засобах;

д) виникнення нових осередків напруженості;

е) докорінна переоцінка обставин або докорінна зміна обставин.

Результат чвар — виникнення кількох конфліктів, які мають по відно­шенню до основного спочатку локальний, а дедалі вагоміший характер.

Кон’юнктура — характеристика конфлікту, яка пов’язана з встановлен­ням балансу сил. На цій стадії боротьба не виходить на рівень стратегії. Тактикою кон’юнктури є намагання придбати максимум зисків із ситу­ації, яка склалася.

Розвиток конфлікту в умовах, коли кон’юнктура стає домінуючим мо­тивом, характеризується тим, що всі його параметри розглядаються тільки під одним кутом зору, який сприяє перемозі в даній розстановці співвідно­шення сил. Ця мета стає основною, а всі інші — підлеглими. Кон’юнктура характеризується такими рисами, як зговір, угода, компроміс.

Суперництво — це гра кон’юнктурного рівня, спрямована на одержан­ня вигоди за рахунок афішування недоліків позиції опонента.

В суперництві «зверху» той, у кого менше виявлено недоліків. Пере­магає той, хто може сховати свої недоліки та виявити недоліки противни­ка. Тактика такої гри: критика, фальсифікація, спростування, зведення до абсурду.

Суперництво за своєю суттю активніше кон’юнктури. Вона — розвідка боєм, а суперництво — бій без розвідки. Часто це поєдинок на взаємне зни­щення.

Боротьба (агона) — не просто найгостріша й найактивніша форма су­перництва, але й така, що характеризується активними діями на основі розподілу сил і виявлених недоліків сторін. Агона — безкомпромісна. Тут все покладається на вівтар перемоги. Отож, боротьба — це суперництво в гострій і безкомпромісній формі.

Конкуренція теж вид боротьби. Її потрібно було б розмістити вище аго- ни й нижче суперництва. Але за деякими своїми вимірами конкуренція має більш глобальний і глибший характер, ніж всі наведені вище різновиди розвитку конфлікту. Конкуренція завжди мотивована принциповою не­схожістю, дійсним антагонізмом основ.

Види конфліктів

Ми вже говорили, що конфлікти — це зона підвищеної напруги у сто­сунках між людьми. Різновидів конфліктів багато.

Відкритий та прихований конфлікт. Перший вид конфлікту розви­вається як відкрите протиборство, конфронтація. Відкритий конфлікт — це боротьба за виживання. Засобами реалізації відкритого конфлікту є не тільки слова, але й дії.

На відміну від цього прихований конфлікт — це тліючий конфлікт. Він грунтується не стільки на конфлікті дій і протидій, скільки на несумісності в одній системі взаємовідносин, несумісності почуттів, рішень і ціннос­тей.

 

« Содержание


 ...  75  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я