П |
риродно те, що принциповість по суті — це, насамперед, позиція, яка грунтується на ставленні до проблеми, а не на ставленні до опонента. Це необхідна, але не достатня умова. Інші вимоги формулюються як прості імперативи ділового стилю спілкування, які наводить Курбатов В.І. [2].
Імператив 1. Поставте себе на місце опонента
Р. Фішер, У. Юрі стверджують, що ми бачимо світ залежно від того, з якої дзвіниці ми на нього дивимося. Люди схильні вірити в те, що їм більш близьке, і бачити те, що вони бажають бачити. Це проявляється в тенденційному підборі інформації, селекції й оцінці фактів, в їх упередженій інтерпретації.
Кожна сторона в діловому спілкуванні має намір бачити тільки переваги своєї власної позиції й не помічати її недоліки. Мова про переваги позиції опонента, як правило, взагалі не йде.
Автори відомої книги “Шлях до згоди або переговори без поразки” відмічають, що здатність бачити ситуацію такою, якою її бачить інша сторона, є важливим елементом ділового стилю спілкування. Таку здатність поставити себе на місце опонента можна розглянути як імператив принципового, ділового стилю ведення ділового спілкування.
Даний імператив включає в себе більш часткові норми ділового стилю спілкування.
Припис 1. Вимагається не тільки максимально об’єктивно констатувати те, як трактує положення протилежна сторона, але й розібратися, чим викликаний такий погляд.
Припис 2. Необхідно розібратися з тим, наскільки обгрунтовані претензії сторін, у тому числі й свої власні. Погляд на власну позицію очима супротивника допомагає більш упереджено оцінити власні претензії.
Ділове спілкування — це, насамперед, досягнення взаєморозуміння, а воно в спілкуванні має свою ціну, тобто вигоду від угоди.
Імператив, який вимагає поставити себе на місце партнера, є деякою рефлексією процесу ділового спілкування, яка дає можливість не тільки зрозуміти свого партнера, а й навпаки. А це найнадійніший шлях досягнення міцної та довготривалої угоди.
Знання й адекватна оцінка можливостей партнера тісно пов’язані з об’єктивною самооцінкою. Помилка, допущена в оцінці, говорить або про некомпетентність, або про небажання пізнати партнера. На цьому шляху, звичайно, взаєморозуміння немає.
Друга характерна риса імперативу — конкретність. Бажання одержати конкретний результат необхідно проектувати на цілі та засоби.
Такий підхід називається діловим і конкретним. Він також може мати в собі деякі вади. Але він вартий того, щоб заради нього сісти за стіл переговорів і на основі об’єктивної експертизи визначити долю кожного із партнерів в реалізації спільного проекту угоди.
Імператив 2. Формулюйте цілі ділового спілкування в межах їх досяжності
Діловий стиль спілкування має на меті, насамперед, конкретні цілі. Тому цілями комунікації повинні бути такі орієнтири, які знаходяться в межах можливостей партнерів. Такі цілі повинні знаходитись і в тих областях, які збігаються з вашими власними можливостями. Цілі ділового спілкування мають бути конкретизовані за строками, технологією реалізації, послідовністю і практичною значущістю. Ці параметри виступають необхідною умовою ділового стилю спілкування.
Імператив 3. Предметом суперечки повинне бути відношення до проблеми, а не до партнера
Потрібно бути готовим розбиратися з проблемою, а не з людьми. Якщо партнери або супротивники переходять на особистості, то вирішення спірного питання не має перспективи. Кожний крок, кожний вислів буде трактуватися як спрямований особисто проти тієї чи іншої людини. Тонус конфлікту зростатиме і примушуватиме партнерів займати захисну позицію практично проти будь-якого кроку або дії іншої сторони, незалежно від конструктивного чи деструктивного її характеру.
» следующая страница »
1 ... 37 38 39 40 41 4243 44 45 46 47 ... 134