Імператив 4. Принциповість повинна грунтуватися на принципах позиції
Наслідування цього імперативу вимагає виконання таких приписів.
Припис 1. Розбіжності сторін мають бути з’ясовані на базі зрозумілого та чіткого викладення принципів, які не змінюються в процесі обговорення.
Припис 2. Принципи повинні носити об’єктивно неупереджений характер.
Припис 3. Дія принципів повинна бути рівнозначна та симетрична, тобто вони повинні бути незалежні від суб’єктів оцінки.
Цей імператив має багато властивостей:
1. Він лежить в основі поняття чесності. Якщо її немає у партнерів, тоді всі інші характеристики ділового стилю спілкування постраждають.
2. Учасник ділового спілкування повинен бути наділений багатьма різними якостями, в їх числі сміливість прийняття рішень, без якої нема відповідальності.
3. Симетричність принциповості — це рівнозначність критичного ставлення до «плюсів» і «мінусів» комунікативного процесу, незалежно від їх персоніфікації.
4. Принциповість у діловому спілкуванні має й інші виміри. Потрібно встигнути на крок раніше партнера-противника визнати неправоту своєї заяви, щоб не дати йому можливості досягти тактичного успіху від обговорення цього. Своєчасне покаяння позбавляє опонента шансу із невдачі виграти бали і захопити ініціативу.
6.3. Принциповість за формою
|
Ф |
ормальна принциповість також грунтується на певних принципах. Але ці принципи зовсім іншого роду. Насамперед, це підміна імперативів, сформульованих вище, імперативами, які за формою нагадують їх, але переслідують зовсім інші цілі.
Звичайно, хто відкрито скаже, що головне для нього не проблема, не справа, не вирішення спірного питання, а зведення рахунків з партнерами. Так буває часто. Відповідно до цього змінюються й імперативи обговорення. Імператив типу “поставте себе на місце партнера” трансформується в ряд часткових приписів.
Припис 1. «Мені це довірено...» В такій ситуації вирішення питання ставиться залежно не від реального змісту проблеми та обставин її обговорення в спілкуванні, а від статусно-рольових характеристик учасників обговорення.
Причому, чим вищий статус і повноваження такого суб’єкта спілкування, тим непохитніше, твердіше він себе поводить, виправдовуючи тим самим свій високий ранг і статус. По суті, ділове спілкування для нього — це вистава з одним актором.
Припис 2. «Поставте себе на моє місце...» Це справжній принцип. Він антикомпромісний і твердий. Це — принцип виправдання відсутності гнучкості або навіть нездатності на гнучкість позиції.
Близький до цього принцип, який можна назвати “Мені дорога честь мундира”. В обгрунтуванні цього принципу лежить припис типу “Мені довірено...” і “Поставте себе на моє місце...”. Інколи подібне обгрунтування має таке виправдання: “А що мені залишається робити.?”
Формальна принциповість ніколи не турбується про те, щоб цілі були досягнуті або взагалі досяжними. Для неї головне — проголосити цілі!
Головне — участь! Цей відомий олімпійський принцип використовується прибічниками формальної принциповості.
Якщо ділова принциповість, що передбачає предметне обговорення, по суті намагається обговорити проблему, то її альтернатива — формальна принциповість ставить своєю метою тільки заявити про себе, відзначитися, висловитися, показати себе.
Логіка згоди та відмови в діловому стилі спілкування має багато складових. Це і принципи ділового спілкування, і характер обговорення, і обставини, які склалися. “Так” і “ні” в устах ділової людини — не емоції, ділова реакція, вираз оцінки, рішення. Формальна принциповість доводить це до абсурду: сказавши “так” або “ні”, такий партнер наслідує це як особистий життєвий принцип, незважаючи на обставини, які змінюються, факти, необхідність внесення корективів і доповнень позиції. Він говорить, наприклад, всі наступні “ні” лише тому, що “ні” було сказане напочатку.
» следующая страница »
1 ... 38 39 40 41 42 4344 45 46 47 48 ... 134