6. Основа аналізу - метод опису економічних явищ.
7. Об’єкт аналізу - еволюція соціальної психології.
8. Рушійні сили суспільства (матеріальні, моральні, етичні і правові елементи в історичному розвитку).
Інституціоналізм був течією, яка протиставляла себе класичним та неокласичним поглядам і виступала з різкою критикою проти теорії гедонізму (максимальної вигоди для себе), ідеології індивідуалізму (з теорією колективних дій та інститутів), статичного підходу (пошуку економічної рівноваги), за динамічний підхід (розгляд явища в історичній послідовності), проти абстрактного методу аналізу.
Ранній інституціоналізм поділяється на такі три течії:
- соціально-психологічний (Т. Веблен);
- соціально-правовий (Дж. Коммонс);
- кон’юктурно-статистичний (В. Мітчелл).
Незважаючи на неоднорідність, представники цієї течії економічної думки мають спільні методологічні принципи:
- еволюційний характер теорії;
- технологічний детермінізм;
- розширене трактування політичної економії, застосування так званого міждисциплінарного підходу;
- чітко означений критицизм.
Історичні умови виникнення пізнього інституціоналізму:
1. Зміни у відносинах власності та управління, які позначились на:
- формуванні колективних форм власності, за яких акціонерами стають особи найманої праці;
- зосередженні функцій управління в руках виробничої інтелігенції;
- зростанні частки робітників у національному доході розвинутих країн.
2. Перехід від суспільства, основною метою якого є максиміза- ція прибутку, до суспільства задоволення потреб широких мас населення як єдино можливого шляху одержання прибутку взагалі.
3. Зростання соціалізації суспільства.
Величезний вплив на еволюцію інституціоналізму виявили дослідження австрійського економіста Йозефа-Алоїса Шумпетера (1883-1950 рр.). Шумпетер розмежовує поняття статики та динаміки.
Велике значення в його теоріях надається кредиту. Він вбачав причину виникнення циклів у нововведеннях. З нововведеннями у концепції асоціюється і монополія нового типу.
У 20-30-х роках ХХ ст. активізувались дискусії з проблем ціноутворення, конкуренції та монополії, що йшли у руслі абстрактного (теоретичного) аналізу.
Основні положення теорії “народного капіталізму”, або “дифузії власності” Адольфа Берлі:
1. Сучасний американський капіталізм вважається “народним” в силу наступних обставин:
- зміна приватної власності на колективну у формі акціонерної;
- перехід функції контролю над власністю до органів народу - найманих менеджерів;
- наявність розвиненої демократії;
- можливість використання передових досягнень науково-технічної революції (НТР);
- державне регулювання монополізму, циклічного характеру розвитку, розподілу доходів.
» следующая страница »
1 ... 53 54 55 56 57 5859 60 61 62 63 ... 100