Історія економічних учень

Сучасні теорії трансформації економіки та суспільства

Концепція промислового перевороту П. Друкера. Теорія “суспільства достатку”. Теорія “кібернетичної революції” Р. Тібольда. Теорія сфери послуг К. Клар­ка. Теорія другої промислової революції. Концепції порочного кола злиднів.

Теорія суспільства П. Друкера. Теорія “розриву з минулим” А. Тоффлера. Тео­рія індустріально-технократичного суспільства Д. Белла. Теорія “суспільства найманих власників”. Теорії “людського капіталу”. Теорії трансформації капіталізму.

Теорія інноваційної економіки і підприємницького суспільства П. Друке­ра. Теорія “третьої хвилі” і “зрушення влади” А. Тоффлера. Теорія мегатенденцій Дж. Несбіта і П. Абурден. Міждержавна економічна інтеграція і її теорії.

Теорії суспільного вибору. Теорії політичної ренти та політичного діло­вого циклу. Еволюційна економіка Річарда Нельсона та Сіднея Уінтера.

План та короткий зміст лекції

1.                           Теорії глобальної промислової революції та індустріального суспільства.

2.                Теорії комп’ютерної революції.

3.                Теорії підприємницької економіки та інформаційного суспільства.

4.                           Міждисциплінарна інтервенція та асиміляція в сучасній економічній теорії.

В останню чверть ХХ ст. в розробці економічної теорії брала участь ціла плеяда видатних вчених. Але цей період не ознаменувався створенням окремої економічної школи. В основному економічні до­слідження були пов’язані з аналізом глобальної промислової револю­ції, другої промислової революції, індустріального суспільства. Послі­довно розвиваючи концепцію другої промислової революції, Пітер Друкер (н. 1909 р.) показав революційну роль масового потоково-конвей- єрного виробництва (“фордизм”), а також значення та соціально-еко­номічні наслідки наукової організації праці (“тейлоризм”). Застосу­вання потоково-конвейєрних технологій, наукової організації праці і наукового менеджменту змінили тенденції зростання капіталомісткос­ті, енергомісткості та органічного складу виробництва, різко збільши­ли його прибутковість. П. Друкер показав виникнення нового антимо­нопольного типу корпорацій, які отримали назву олігополій і швидко перекидають свої капітали з галузі в галузь, з країни в країну і ламають монополістичні бар’єри між галузями. Економіст виробив нове розу­міння технології, але не як системи працюючих машин, а як культури виробничих і соціальних зв’язків, створюваних наукою про ефектив­ність праці.

Могутній розвиток системи корпоративного маркетингу (цей термін виник лише у 1961 р.), який форсує формування великих ринків для товарів масового виробництва, розглянув в своїх теоретичних до­слідженнях Джон Кеннет Гелбрейт (н. 1908 р.).

Ідея природної взаємодоповнюваності корпорацій і державно­го сектора втілилась в концепції “двоїстого суспільства” А. Хансена. Ефективність приватнопідприємницького виробництва матеріальних благ вивільняє робочу силу для переміщення у сферу послуг, яка роз­вивається на базі державного підприємництва. А. Хансен будує на цьому теорію “державного благодіяння”. Тим самим було показано значення “змішаної економіки”, у якій кожна із економічних систем виконує свої, надзвичайно важливі для суспільства, функції.

Із європейських теорій трансформації виробництва і суспільст­ва слід виділити розробку К. Кларком теорії сфери послуг як нової третьої стадії розвитку виробництва (перша - аграрна стадія, друга - промислова). Основними умовами розвитку К. Кларк вважав довго­строкове підвищення частки трудових доходів.

 

« Содержание


 ...  62  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я