Економічна теорія

До інвестиційних ризиків на українському ринку цінних паперів можна віднести:

•     політичний ризик;

•     ризик різкого коливання цін на цінні папери;

•     інформаційну закритість і відсутність прозорості ринку;

•     технологічний ризик;

•     правовий ризик.

До комерційних (майнових) видів страхування, які певною мірою убез­печують інвесторів, входить страхування:

—  засобів наземного транспорту;

—  засобів повітряного транспорту;

—  засобів водного транспорту;

—   майна підприємств (організацій і установ);

—  будівельно-монтажних робіт;

—ризику неплатежів;

—  непогашення кредитів;

—  фінансових ризиків;

—  відповідальності позичальників перед третіми особами при будівельно- монтажних роботах;

—   відповідальності за шкоду, завдану забрудненням довкілля. Необхідно наголосити, що, на жаль, іноземні страхові структури розглядають Україну як державу з дуже високим ступенем інвестиційного ризику.

Так, наприклад, на думку керуючого Банком Франції Ж.К.Тріше, сьогод­нішній рівень страхових премій КОФАС робить французькі комерційні кре­дити досить дорогими для нашої країни. Проте він у січні 1998 р. висловив спо­дівання, що вже найближчим часом Україна зможе перейти в класифікації ри­зику з шостої у п’яту категорію.

Світова практика знає і приклади об’єднання зусиль у сфері інвестицій­ного страхування. Так, було здійснено розробку спільної інвестиційної про­грами Корпорації з приватних інвестицій за кордоном (ОПІК) із Фінляндсь­кою гарантійною радою у спільному страхуванні інвестицій у державах Балтії і північно-східної Росії.

Є спроби об’єднання зусиль у цій сфері і в українській практиці. Так, Ук­раїна і Світовий банк підписали угоду про зустрічні гарантії за проектом ство­рення фонду підтримки передекспортних гарантій у сільськогосподарському секторі на суму 120 млн дол. щорічно.

Метою проекту, розрахованого на 5 років, є створення умов для залучення в Україну іноземних постачальників матеріально-технічних ресурсів і креди­торів, які будуть застраховані від можливих збитків у разі неможливості кон­вертації і переказу іноземної валюти з території України, скасування чи непо- новлення ліцензій на експорт і імпорт, експропріації майна вітчизняного кон­трактера, арешту товарів іноземного постачальника або введення обмеження на їх продаж, а також у разі війни і громадських заворушень.

Максимальний розмір гарантії, яка може надаватися одному власникові страхового полісу, — 20 млн дол., мінімальний — 100 тис. дол. У перший рік проекту при укладанні гарантійного контракту він повинен виплачувати групі управління гарантіями 3,25% від суми гарантії.

Для підвищення гарантій з повного й своєчасного страхового відшкоду­вання збитків інвесторів в Україні слід усіляко (звичайно, з урахуванням на­ціональних інтересів) розвивати перестрахування.

378

В Україні гіпотетично існує трирівнева система гарантій захисту інвестицій: на державному і регіональному рівнях, а також на рівні конкретних господа­рюючих суб’єктів.

Основу гарантій на державному рівні становить українське інвестиційне законодавство, що забезпечує захист іноземних інвестицій у рамках цивільного та адміністративного права. Слід зазначити, що в окремих країнах правовий аспект гарантування захисту інвестицій доповнюється організаційним. Наприк­лад, у Росії з цією метою було створено Державну комісію із захисту прав інве­сторів на фінансовому і фондовому ринках Росії.

Гарантія захисту інвестицій на регіональному рівні може проявлятися у розробці регіонами власних інвестиційних програм, наданні податкових пільг, виділенні окремим рядком у своїх бюджетах коштів для страхування інвести­ційних ризиків, створенні заставних і гарантійних фондів, наданні місцевих гарантій, “патронуванні” проектів з іноземною участю.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 290 291 292 293 294 295296 297 298 299 300  ... 384