Його характер зумовлений стабільністю чинного законодавства, ефективністю нинішньої інвестиційної політики держави, окремих секторів і галузей економіки, регіонів і господарюючих суб’єктів, наявністю дієвої системи управління інвестиціями, розвитком страхування інвестиційних ризиків, характером інвестиційного співробітництва, наявністю спеціалізованих банківських установ, фондів і трастів, інвестиційних компаній і дилерів, ступенем вирішення питання про приватну власність на земельні ділянки, стабільністю і конвертованістю національної валюти, а також ступенем привабливості інвестиційних проектів.
Причому сила і спрямованість впливу цих численних факторів на інвестиційний клімат далеко не рівнозначна. На жаль, доводиться констатувати, що негативних впливів на сьогодні більше, ніж позитивних.
Триває погіршення фінансового стану підприємств, що посилюється накопиченням на їх складах величезної кількості залишків готової продукції. У
373
тому ж дусі на нього може впливати і потенційна нерозв’язаність проблеми реструктуризації зовнішніх боргів.
Залишається серйозна шпарина між зобов’язаннями інвесторів із капіталовкладень і фактичною їх реалізацією.
Негативно впливає на інвестиційний клімат і надмірне захоплення (через безліч відомих причин) зростанням статутних фондів венчурних компаній без розробки відповідної стратегії інвестиційної діяльності. Навіть більше, далеко не завжди зіставні розмір статутного фонду і рівень ліквідності.
Стримує інвестиційний процес і відсутність або обмеженість необхідної інформації, а також низький рівень захисту права власності інвестора. Не на користь справі і брак досвіду в багатьох підприємств щодо складання обгрунтованих бізнес-планів і проведення емісії цінних паперів.
Триває відплив із нашої країни вільно конвертованої валюти до західних банків. Украй мало поки що у нас інвестиційних банків і пенсійних фондів — визнаних у світі інституційних інвесторів. В Україні, по суті зовсім немає як такого інвестиційного менеджменту.
Далеко ще й до оптимального співвідношення між класичним портфелем інвестицій — невеликим пакетом акцій без участі в управлінні — і прямими інвестиціями. Не знайшов свого місця на національному ринку торговельний капітал, що протискується останнім часом, він досі ще віддає перевагу “перепочинку в тіні” або за кордоном.
Неготовність України до жорсткої конкурентної боротьби за інвестиції на світових ринках капіталу багато в чому пояснюється не лише політичною й економічною нестабільністю, криміногенною ситуацією, а й відсутністю в країні стандартних інститутів і механізмів з приймання цих інвестицій.
Недосконалість чинного законодавства, що регулює довірче управління майном, невизначеністьдержавних органів, покликаних здійснювати контроль за цією діяльністю, призвели до грубих порушень, шахрайства і зловживань керівництва рядудовірчих товариств, підривудовіри до них як суб’єктів фондового ринку.
Водночас головна вада, яка негативно впливає на інвестиційний клімат в Україні, полягає у тому, що потреба в інвестиціях поки що з технологічної не трансформувалася в економічну.
Серед загроз інвестиційній безпеці України слід назвати такі:
• загострення платіжної та бюджетної кризи;
• недостатня мотивація до інвестиційної діяльності у різних груп економічних агентів;
• зменшення частки прибутку у джерелах фінансування інвестицій;
• обмеженість доступних фінансових коштів;
• підтримання високої дохідності фінансових операцій;
• відсутність ефективних механізмів трансформації заощаджень населення в інвестиції;
374
• збереження високих інвестиційних ризиків;
» следующая страница »
1 ... 287 288 289 290 291 292293 294 295 296 297 ... 384