Економічна теорія

•     визначення обсягу кредитів, які видаються комерційним банкам;

•     купівля та продаж цінних паперів і зарубіжної валюти;

•     визначення норм обов’язкових резервів, розміщених комерційними бан­ками в Національному банку;

•     визначення процентних ставок за кредит, які надає Національний банк комерційним банкам.

Національний банк щорічно розробляє проект Головних напрямів єдиної державної грошово-кредитної політики, які затверджуються Верховною Радою України.

Головні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики такі:

•     аналіз і прогноз економічної кон’юнктури в поєднанні з показниками соціального і економічного розвитку країни;

•     економічно обгрунтовані максимальні розміри грошової маси в обігу (готівкової і безготівкової);

•     основні напрямки процентної і валютної політики;

•     головні методи грошово-кредитного регулювання. З метою регулюван­ня діяльності комерційних банків Національний банк встановлює їм такі еко­номічні нормативи: мінімальний розмір статутного фонду; граничні співвідно­шення між розміром власних коштів банку і сумою його активів; показники ліквідності балансу; розмір обов’язкових резервів, що розміщуються в Націо­нальному банку (в процентах до всіх зобов’язань банку або до будь-якої їх час­тини); максимальний розмір ризику на одного позичальника; максимальний розмір валютного, процентного та курсового ризиків.

Показники ліквідності балансу комерційного банку встановлюються у вигляді нормативного співвідношення між активами і зобов’язаннями банку з урахуванням строку їх погашення, а також можливості реалізації активів.

Максимальний розмір ризику на одного позичальника визначається в про­центному відношенні до загальної суми власних коштів банку. У розрахунок ризику включається вся сума вкладів і кредитів даному позичальнику, а також видані за його дорученням гарантії, доручення та інші зобов’язання.

Максимальні розміри валютного, процентного і курсового ризиків явля­ють собою максимальну суму незбалансованості різних видів активів і пасивів за їх валютною і процентною структурою. Національний банк здійснює конт­роль за дотриманням комерційними банками банківського законодавства. У разі систематичного порушення комерційними банками цієї вимоги Національ­ний банк може:

•       ставити перед засновниками комерційного банку питання про прове­дення заходів фінансового оздоровлення банку (збільшення власних коштів, зміну структури активів та ін.), про реорганізацію чи ліквідацію банку;

•      застосовувати санкції у вигляді: 1) стягнення грошового штрафу в розмірі додаткового доходу, одержаного внаслідок неправомірних дій банку; 2) підви­щення норми обов’язкових резервів; 3) призначення тимчасової адміністрації по управлінню банком на строк, необхідний для його фінансового оздоров­лення; 4) відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій.

Національний банк уповноважений проводити з банками такі операції:

•     надавати комерційним банкам кредити на строк, узгоджений з позичаль­ником;

•     купувати, продавати, здійснювати інші операції з векселями, які мають підпис трьох зобов’язаних по них осіб з відомою платоспроможністю, строком оплати протягом трьох місяців з дати купівлі;

384

•      купувати, зберігати і продавати державні цінні папери; видавати креди­ти на строк, який не перевищує трьох місяців, під заставу: 1)векселів, які офор­млені належним чином, у розмірі, що не перевищує 90 % їх номінальної вар­тості; 2)державних цінних паперів у розмірі, що не перевершує 90 % їх вартості;

•     купувати і продавати іноземну валюту і платіжні документи в іноземній валюті, які виставляють вітчизняні та іноземні банки.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 295 296 297 298 299 300301 302 303 304 305  ... 384