Беручи на збереження касові резерви комерційних банків, центральний банк робить їм кредитну підтримку. Він є для комерційних банків кредитором останньої інстанції, тобто кредитором на крайній випадок. Звичайно його кредити даються банкам по ставці вищій, ніж ринкова, і тому банки звертаються за підтримкою до центрального банку тільки у разі відсутності іншої можливості одержати кредит.
Як відзначалося, незалежно від належності капіталу центральний банк тісно пов’язаний з державою. Як банкір уряду центральний банк виступає і як його касир, і кредитор, у ньому відкриті рахунки уряду й урядових відомств. В більшості країн центральний банк здійснює касове виконання державного бюджету. Доходи уряду, що надійшли від податків і позик, зараховуються на безпроцентний рахунок казначейства (міністерства фінансів) в центральному банку, з якого покриваються всі урядові витрати. У деяких країнах, наприклад, у США, більша частина бюджетних коштів поміщається в комерційні банки.
В умовах хронічного дефіциту державних бюджетів посилюється функція кредитування держави і управління державним боргом. Під управлінням державним боргом розуміються операції центрального банку по розміщенню і погашенню позик, організації виплат доходів за ними, по проведенню конверсії і консолідації. Центральний банк використовує різноманітні методи управління державним боргом: купує або продає державні зобов’язання з метою впливу на їхні курси і прибутковість, змінює умови продажу, різноманітними засобами підвищує принадність державних зобов’язань для приватних інвесторів.
Від імені уряду центральний банк регулює резерви іноземної валюти і золота, він є традиційним зберігачем державних золотовалютних резервів. Він здійснює регулювання міжнародних розрахунків, платіжних балансів, бере 382
участь в операціях світового ринку позичкових капіталів і золота. Центральний банк, як правило, представляє свою країну в міжнародних і регіональних валютно-кредитних організаціях.
Всі функції центрального банку тісно взаємозалежні. Кредитуючи державу і банки, центральний банк одночасно створює кредитні знаряддя обігу, здійснюючи випуск і погашення урядових зобов’язань, впливає на рівень позичкового відсотка. Названі функції центрального банку створюють об’єктивні передумови для виконання ним функції регулювання всієї грошово-кредитної системи країни і, отже, регулювання економіки. Функція грошово-кредитного регулювання і банківського нагляду на сучасному етапі є найважливішою функцією центрального банку.
Свої функції центральний банк здійснює через банківські операції—пасивні й активні. Пасивними називаються операції, за допомогою яких утворюються банківські ресурси, активними — операції по розміщенню банківських ресурсів.
Як уже зазначалося, в Україні функціонує дворівнева банківська система. Перший її рівень представляє Національний банк України, який виконує роль центрального банку. Разом з управлінням центрального банку Республіки Крим та державними банківськими установами всіх рівнів Національний банк України утворює єдину систему, яка грунтується на спільній грошовій одиниці і виконує функції резервної системи.
Національний банк підзвітний Верховній Раді України. Йому належить виключне право випуску готівки в обіг та її вилучення з обігу відповідно до функцій резервної системи. У цьому зв’язку Національний банк України: встановлює порядок ведення касових операцій у народному господарстві; організовує виготовлення банкнот і металевих грошей; встановлює правила перевезення, зберігання та інкасації готівки; забезпечує утворення резервних фондів банкнот і металевих грошей; визначає прикмети, порядок обліку пошкоджених банкнот і монет та їх знищення.
Національний банк управляє грошовим обігом у країні. Основними економічними методами регулювання грошової маси в обігу (готівкової і безготівкової) є:
» следующая страница »
1 ... 294 295 296 297 298 299300 301 302 303 304 ... 384