Економічна теорія

 4. Державне регулювання

Державне регулювання кредитно-фінансових інститутів—один з найваж­ливіших елементів розвитку і формування кредитної системи країн.

Основними напрямками державного регулювання є: політика централь­ного банку стосовно кредитно-фінансових інститутів, особливо банків; подат­кова політика уряду на центральному і місцевому рівні; участь уряду в зміша­них (комерційних) або державних кредитних інститутах; законодавчі заходи ви­конавчої і законодавчої влади, що регулюють діяльність різноманітних інститутів кредитної системи.

У промислово розвинутих країнах політика центрального банку поши­рюється головним чином на комерційні й ощадні банки і здійснюється в таких формах: облікова політика; регулювання норми обов’язкових резервів; операції на відкритому ринку; прямий вплив на кредит.

Облікова політика центрального банку складається в урахуванні і переоб­ліку комерційних векселів, які надходять від комерційних банків, що у свою чергу одержують їх від промислових, торгових і транспортних компаній. Цент­ральний банк видає кредитні ресурси на оплату векселів і встановлює так звану дисконтну ставку. Як правило, облікова політика центрального банку спрямо­вана на лімітування переобліку векселів, встановлення граничної суми креди­ту для кожного комерційного банку. У такий спосіб здійснюється вплив на об­сяг позичок. Облікова політика звичайно сполучується з державним регулю­ванням процентних ставок по внесках і кредитах. Хоча банки в основному самостійно визначають відсоток по вкладах і позичках, проте вони орієнтуються на дисконтну ставку центрального банку — так зване дисконтне вікно. При цьому необхідно відзначити, що в кожній країні існує своя специфіка обліко­вої політики, обумовлена традиціями, розвитком кредитної системи, роллю держави і центрального банку в економіці.

Однією з форм регулювання центрального банку є визначення норми обо­в’язкових резервів для комерційних банків. Зміст цієї форми регулювання по­лягає в тому, що комерційні банки зобов’язані берегти частину своїх кредитних ресурсів на безпроцентному рахунку в центральному банку. Норма резерву може

367

зменшуватися або збільшуватися залежно від кон’юнктури на ринку капіталів. Її збільшення веде до обмеження кредитної експансії комерційних банків і, на­впаки, зниження—до розширення кредитних ресурсів. Норми резервів істот­но різняться по країнах і коливаються в межах від 5 до 20%.

Політика регулювання норми резервів поширюється головним чином на всі види банків (а в ряді країн і на деякі спеціальні кредитно-фінансові інститути), проте основним її об’єктом є комерційні банки, що визначають процентні став­ки по кредитах. Більшість інших кредитно-фінансових інститутів у процентній політиці рухаються за комерційними банками. За допомогою норми резервів центральний банк впливає в цілому на позичковий відсоток, що, в свою чергу, впливає на прибутковість тих або інших цінних паперів (курс акцій і облігацій).

Ще однією формою регулювання центральним банком кредитної систе­ми є операції на відкритому ринку з державними облігаціями шляхом їх купівлі- продажу кредитно-фінансовими інститутами. Продаючи державні облігації, центральний банк тим самим зменшує грошові ресурси банків та інших кре­дитно-фінансових інститутів і в такий спосіб сприяє підвищенню процентної ставки на ринку позичкових капіталів. Це змушує кредитні інститути або про­давати цінні папери, або скорочувати кредити. При цьому всі кредитно-фінан­сові інститути відповідно до законодавства зобов’язані купувати визначену ча­стину державних облігацій, фінансуючи в такий спосіб дефіцит бюджету і дер­жавний борг.

Формою регулювання є також прямий державний вплив центрального банку на кредитну систему шляхом прямих розпоряджень органів контролю у формі інструкцій, директив, застосування санкцій за порушення. У ряді ви­падків центральний банк здійснює контроль за значними кредитами, ліміту­ванням банківських кредитів, вибіркову перевірку кредитних установ. Проте методи прямого впливу в основному поширюються на комерційні й ощадні банки і меншою мірою — на інші кредитно-фінансові інститути.

 

« Содержание


 ...  287  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я