324
Перелічені елементи податкового механізму відносяться до істотних характеристик податку, при окремому розгляді яких можна скласти загальне уявлення про податок і його сутність.
Платник податку — це юридична або фізична особа, на яку, згідно з чинним законодавством, покладено зобов’язання сплачувати податки та інші обов’язкові платежі. В залежності від постійного місцеперебування, платники податків поділяються на дві групи:
1. Резиденти — особи, які мають постійне місце проживання або місце знаходження в Україні кількістю 183 і більше календарних днів на рік, підлягають оподаткуванню з усіх джерел і несуть повну податкову відповідальність.
2. Нерезиденти — особи, які не мають постійного місця перебування в Україні і підлягають оподаткуванню тільки з доходів, отриманих на території України, і несуть обмежену податкову відповідальність.
Об’єктом оподаткування є те, що обкладається податком. Такими є прибуток, майно, додана вартість товарів (робіт, послуг), спеціальне використання природних ресурсів, заробітна плата, доходи громадян та інші об’єкти, визначені законодавчими актами України.
Від об’єкта слід відрізняти джерело податку, хоч в більшості податків ці поняття збігаються.
Джерело податків — це фонд, за рахунок якого здійснюється сплата податку, тобто це ті кошти платника (переважно дохід, капітал, майно), які використовуються ним для сплати податку.
Об’єкт і джерело податку збігаються в прибутковому податку з громадян (заробітна плата), в податку на прибуток підприємств (прибуток). На прикладі земельного податку можна побачити різницю між об’єктом і джерелом податку, де земельна ділянка — об’єкт оподаткування, а грошові доходи, отримані з користування цією земельною ділянкою, є джерелом податку.
Одиниця обкладання — це одиниця виміру об’єкта податку та його частина, на яку встановлена податкова ставка. Одиниця обкладання служить специфічною характеристикою конкретного об’єкта оподаткування і щодо неї застосовується ставка податку. Наприклад, у земельному податку це 1 га землі.
Ставка податку—розмір податку, його кількісне вираження, яке встановлюється на одиницю обкладання. Ставка податку може бути встановлена як у твердій сумі, при цьому розмір податку визначається на кожну одиницю обкладання в конкретній фінансовій величині, так і в процентах (податкова квота), при цьому розмір податку встановлюється у відповідному відношенні до одиниці обкладання. Наприклад, ставка податку на прибуток підприємств — 30% до оподаткованого прибутку. Ставки податків та інших обов’язкових платежів встановлюються Верховною Радою України і не можуть змінюватись впродовж бюджетного року.
Строк сплати податку — встановлена в законі дата, до якої податок повинен бути сплаченим. Порушення строку сплати карається накладанням адміністративного штрафу, фінансовими санкціями та нарахуванням пені за кожний день прострочення.
Податкові пільги — це повне або часткове звільнення юридичних і фізичних осіб, враховуючи їх особливості, від сплати податків. Слід зазначити, що податкова пільга — це інститут звільнення саме від сплати, а не від обов’язку сплати. Так, при відстрочці або розстрочці обов’язок сплати податку залишається. Звільнення можливе в двох обсягах: повному — коли платник повністю звільняється від сплати податку, та частковому—коли відбувається скорочення податкового зобов’язання за рахунок зменшення об’єкта оподаткування, розстрочки або відстрочки сплати податку (податковий кредит). Застосування податкових пільг передбачає врахування як суб’єктивних особливостей кожного окремого платника, його правового та соціального статусу, так і конкретного виду діяльності, яким вони займаються. Наприклад: інваліди І і ІІ груп, підприємства з іноземними інвестиціями, виробництво сільськогосподарської продукції, роботи з благоустрою громадських місць та ін. Пільги можуть надаватись у вигляді зменшення оподаткованого доходу, зменшення податкової ставки або повного звільнення від податку.
» следующая страница »
1 ... 249 250 251 252 253 254255 256 257 258 259 ... 384