Економічна теорія

 2. Склад і структура витрат державного бюджету

Витрати державного бюджету України класифікуються:

•     за своєю роллю в процесі відтворення—на витрати, пов’язані з фінансу­ванням матеріального виробництва й утриманням невиробничої сфери;

•      за функціональним призначенням — на витрати на фінансування на­родного господарства, соціально-культурних заходів, оборони країни, утриман­ня апарату управління, на правоохоронну діяльність і гарантування безпеки, на фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу, на витрати по обслуговуванню державного боргу. Кожна з груп витрат ділиться за відомчою ознакою.

Всі витрати бюджету складаються з поточних витрат і витрат капітального характеру. Основна частина коштів припадає на поточні витрати, що включа­ють закупівлю товарів і послуг, оплату праці державних службовців, нараху­вання на заробітну плату, платежі по внутрішніх позиках і державному зовніш­ньому боргу й ін. Капітальні витрати включають капітальні вкладення в ос­новні фонди, капітальне будівництво, капітальний ремонт.

В умовах переходу на ринкові відносини структура витрат державного бюджету зазнає істотних змін — різко скорочуються бюджетні асигнування на народне господарство, насамперед на централізовані капітальні вкладення. В зв’язку з утіленням у життя програми приватизації відбувається перетворення значної частини державних підприємств в акціонерні товариства, що повинні здійснювати розширене відтворення за рахунок власних коштів і ресурсів, які мобілізуються на фінансових ринках.

Проте й в умовах дії ринкових механізмів фінансування окремих галузей і територій, державних інвестиційних програм, державного сектора економіки продовжує зберігати своє важливе значення.

Витрати державного бюджету включають такі основні групи витрат: дер­жавну підтримку окремих галузей народного господарства, фінансування соці­ально-культурних заходів, оборони країни, правоохоронної діяльності, міжна­родного співробітництва, погашення та обслуговування державного боргу і фінансової підтримки регіонів.

Головне місце у витратах на народне господарство займають дотації вугільній промисловості, сільському господарству, житлово-комунальному гос­подарству і деяким іншим галузям.

Основні кошти спрямовуються в паливно-енергетичний і аграрно-промис­ловий комплекси. Передбачається фінансова підтримка комплексної перебу­дови аграрного сектора. З цією метою кошти спрямовуються на проведення земельної реформи, підтримку розвитку фермерства, створення ринкових відносин в агропромисловому комплексі на житлове будівництво на селі, зве­дення об’єктів охорони здоров’я, шкіл, будівництво доріг, будівництво і рекон­струкцію підприємств харчової і переробної промисловості.

Конверсія військового виробництва фінансується не тільки за рахунок бюджетних асигнувань, а й цільового пільгового кредиту по перепрофілюван- ню оборонних підприємств на випуск цивільної продукції, позабюджетних коштів, вітчизняних і іноземних інвестицій, кредитів Європейського банку ре­конструкції і розвитку (ЄБРР).

Використання бюджетних коштів для фінансування капітальних вкладень обмежується завданнями загальнодержавного значення, реалізацію яких не­можливо забезпечити за рахунок інших джерел. Це інвестиції на забезпечення програм структурної перебудови економіки; їх переважний напрямок вияв­ляється в реалізації відносно невеличких проектів з високою швидкістю обо­роту капіталу і швидкої віддачі. Інвестиції повинні концентруватися на реалі­зації пускових програм, цільових програм по ліквідації наслідків чорнобильсь­кої катастрофи, заходів, пов’язаних з соціальним розвитком сільської місцевості, з будівництвом житла для військових, інтернатів для дітей з хибами розумового і фізичного розвитку, дитячих будинків.

 

« Содержание


 ...  249  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я