Економічна теорія

9)    збір за проведення місцевого аукціону;

10)    збір за проїзд територією прикордонних областей.

Щодо оподаткування фізичних осііб, то слід зазначити, що багато з тих податків і зборів, які зобов’язані сплачувати юридичні особи, сплачують і

330

фізичні особи. Хоч при детальному аналізі можна побачити відсутність деяких з них. На противагу цього встановлюється цілий ряд податків і зборів, сплата яких є обов’язком виключно фізичних осіб.

Загальнодержавні податки і збори, які сплачують фізичні особи:

1)    прибутковий податок з громадян;

2)    податок на землю;

3)    податок на нерухоме майно;

4)    податок з власників транспортних засобів;

5)    податок на промисел;

6)    мито;

7)        державне мито;

8)        внески до Пенсійного фонду;

9)        плата за забруднення навколишнього середовища;

10)     плата за торговий патент;

11)     збір на випадок безробіття.

Місцеві податки і збори:

1)    податок з реклами;

2)    готельний збір;

3)    збір за паркування автотранспорту;

4)    ринковий збір;

5)    збір на видачу ордера на квартиру;

6)    курортний збір;

7)    збір за участь у бігах на іподромі;

8)    збір за виграш у бігах;

9)    збір за участь у грі на тоталізаторі;

10)    збір за право використання місцевої символіки;

11)    збір за проведення місцевого аукціону;

12)    збір за проїзд територією прикордонних областей та ін.

Як окремі обов’язкові податкові платежі законодавець визначає внески до державних цільових фондів, а саме:

1)    Пенсійний фонд;

2)    Фонд соціального страхування;

3)    Фонд здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катаст­рофи і соціального захисту населення;

4)     Фонд сприяння зайнятості населення (на випадок безробіття);

5)    Державний інноваційний фонд.

Єдиним узаконеним державним позабюджетним фондом, до якого в обо­в’язковому порядку вносять платежі (збори, страхові внески) як юридичні, так

і фізичні особи — є Пенсійний фонд України. Відповідно до Постанови Вер­ховної Ради України “Про порядок введення до дії Закону України “Про вне­сення змін і доповнень до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 17

331

червня 1993 р. страхові внески до Пенсійного фонду України для працюючих громадян становлять 1% розміру оплати праці. Для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, а також адвокатів, приватних нотаріусів та інших громадян, діяльність яких заснована на приватній власності фізичної особи і виключно їхній праці—33,6% розміру оплати їх праці, 33,3% від суми винагород, які сплачуються громадянами за договорами громадсько-правового характеру.

Законом України від 26 червня 1997 р. “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” для формування Пенсійного фонду введено збори на обов’язкове державне пенсійне страхування. Для підприємств, установ і органі­зацій незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузе­вої належності, об’єднань громадян-підприємців, які використовують найма­ну працю, включаючи всі виплати на оплату праці, встановлена ставка збору 32% від об’єкта оподаткування. Для працюючих інвалідів—4% від об’єкта опо­даткування. Слід зазначити, що об’єктом оподаткування є Фонд заробітної пла­ти.

Пенсійний фонд є не тільки централізованим фондом держави, який ви­користовується для виплати пенсій, а й відповідно до “Положення про пенсій­ний фонд України”, затвердженого постановою Кабінету Мінистрів України від 1 червня 1994 р. є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 254 255 256 257 258 259260 261 262 263 264  ... 384