Особлива увага в сучасних умовах приділяється розробці державою антимонопольного законодавства. Захист конкуренції розглядається як захист основ ринкової системи господарювання. Конкуренція необхідна умова функціонування ринку, сама породжує монополію, а виникнення монополії означає знищення конкуренції. Отже, безконтрольно функціонуюча ринкова система поступово руйнує механізм вільного ціноутворення, що базується на основі конкуренції. Поява ж монопольних цін означає зведення нанівець дії ринкового механізму. Тож ефективність роботи ринку може бути забезпечена тільки за умов боротьби з монополістичними тенденціями на основі спеціальних законів.
Розподільча функція держави полягає у її втручанні в процеси розподілу ресурсів та доходів у ринковій економіці. Ринок розподіляє економічні ресурси між галузями та окремими підприємствами за принципом «хто більше заплатить — той і отримає потрібне». Такий принцип розподілу вважається досить ефективним, проте має негативні побічні наслідки. Ринкова система у своєму функціонуванні іноді не надає потрібної кількості ресурсів (а іноді й зовсім їх не виділяє) для задоволення загальносуспільних потреб. Так, розв’язання таких проблем, як доступність для всіх освіти та медичного обслуговування, охорона навколишнього середовища і боротьба зі стихійними лихами, забезпечення потреб національної оборони та охорона правопорядку, неможливі без втручання держави у розподіл ресурсів, що відбувається на основі дії ринкового механізму.
Необхідним сьогодні визнається втручання держави і у процес розподілу доходів населення. Для нерегульованого ринку характерним є вкрай нерівномірний розподіл доходів. Сучасна держава, зазвичай, виконує «функцію Робіна Гуда», перерозподіляючи доходи від багатих до бідних за допомогою системи податків, трансфертних платежів та ін. Це виправдано не тільки з соціальної
257
точки зору (зменшення суспільної напруги, викликаної значною нерівністю у споживанні матеріальних благ та послуг різними верствами населення), а й з точки зору економічної доцільності (більш рівномірний розподіл доходів позитивно впливає на місткість внутрішнього ринку, що прискорює зростання загального обсягу виробництва).
Стабілізуюча функція держави пов’язана з необхідністю протидії хронічним хворобам ринкової економіки: періодичним кризам; безробіттю та інфляції. На державу покладено обов’язок по здійсненню заходів, які б могли пом’якшити наслідки циклічних коливань ринкової кон’юнктури, зробити процес економічного зростання більш стабільним і передбачуваним. Ця функція реалізує себе в межах антициклічної економічної політики у країнах з розвинутою економікою. Крім того, держава повинна постійно контролювати і не допускати перевищення допустимих рівнів безробіття та інфляції. Це завдання ускладнюється тим, що деякі заходи по зниженню рівня безробіття стимулюють інфляцію, навпаки, стримування інфляції може бути причиною зростання безробіття в країні.
Отже, економічні функції держави випливають з недосконалості ринкової системи господарювання. Держава намагається виправляти недоліки ринку, застосовуючи свідоме регулювання економіки там, де з цим не справляється ринковий механізм. Причому роль державного регулювання економіки стає настільки значною, що у більшості провідних країн світу власну економічну систему визнають змішаною: напівринковою—напівдержавнорегульованою.
» следующая страница »
1 ... 195 196 197 198 199 200201 202 203 204 205 ... 384