Економічна теорія

Особлива увага в сучасних умовах приділяється розробці державою анти­монопольного законодавства. Захист конкуренції розглядається як захист ос­нов ринкової системи господарювання. Конкуренція необхідна умова функц­іонування ринку, сама породжує монополію, а виникнення монополії означає знищення конкуренції. Отже, безконтрольно функціонуюча ринкова система поступово руйнує механізм вільного ціноутворення, що базується на основі конкуренції. Поява ж монопольних цін означає зведення нанівець дії ринко­вого механізму. Тож ефективність роботи ринку може бути забезпечена тільки за умов боротьби з монополістичними тенденціями на основі спеціальних за­конів.

Розподільча функція держави полягає у її втручанні в процеси розподілу ресурсів та доходів у ринковій економіці. Ринок розподіляє економічні ресур­си між галузями та окремими підприємствами за принципом «хто більше за­платить — той і отримає потрібне». Такий принцип розподілу вважається до­сить ефективним, проте має негативні побічні наслідки. Ринкова система у своє­му функціонуванні іноді не надає потрібної кількості ресурсів (а іноді й зовсім їх не виділяє) для задоволення загальносуспільних потреб. Так, розв’язання та­ких проблем, як доступність для всіх освіти та медичного обслуговування, охо­рона навколишнього середовища і боротьба зі стихійними лихами, забезпечення потреб національної оборони та охорона правопорядку, неможливі без втру­чання держави у розподіл ресурсів, що відбувається на основі дії ринкового механізму.

Необхідним сьогодні визнається втручання держави і у процес розподілу доходів населення. Для нерегульованого ринку характерним є вкрай нерівномір­ний розподіл доходів. Сучасна держава, зазвичай, виконує «функцію Робіна Гуда», перерозподіляючи доходи від багатих до бідних за допомогою системи податків, трансфертних платежів та ін. Це виправдано не тільки з соціальної

257

точки зору (зменшення суспільної напруги, викликаної значною нерівністю у споживанні матеріальних благ та послуг різними верствами населення), а й з точки зору економічної доцільності (більш рівномірний розподіл доходів по­зитивно впливає на місткість внутрішнього ринку, що прискорює зростання загального обсягу виробництва).

Стабілізуюча функція держави пов’язана з необхідністю протидії хроніч­ним хворобам ринкової економіки: періодичним кризам; безробіттю та інфляції. На державу покладено обов’язок по здійсненню заходів, які б могли пом’як­шити наслідки циклічних коливань ринкової кон’юнктури, зробити процес економічного зростання більш стабільним і передбачуваним. Ця функція реа­лізує себе в межах антициклічної економічної політики у країнах з розвинутою економікою. Крім того, держава повинна постійно контролювати і не допуска­ти перевищення допустимих рівнів безробіття та інфляції. Це завдання усклад­нюється тим, що деякі заходи по зниженню рівня безробіття стимулюють інфля­цію, навпаки, стримування інфляції може бути причиною зростання безробіт­тя в країні.

Отже, економічні функції держави випливають з недосконалості ринко­вої системи господарювання. Держава намагається виправляти недоліки рин­ку, застосовуючи свідоме регулювання економіки там, де з цим не справляєть­ся ринковий механізм. Причому роль державного регулювання економіки стає настільки значною, що у більшості провідних країн світу власну економічну систему визнають змішаною: напівринковою—напівдержавнорегульованою.

 

« Содержание


 ...  200  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я