1. Сутність сучасної інфляції
Термін “інфляція” (від лат. іпйаііо) буквально означає “здуття”. І справді, фінансування державних витрат (наприклад, у періоди екстремального розвитку економіки під час війн, революцій) за допомогою паперово-грошової емісії з припиненням розміну банкнот на золото призводило до “здуття” грошового обігу і знеціненню паперових грошей.
Інфляція була характерна для грошового обігу: Росії—з 1769 до 1895 р. (за винятком періоду 1843-1853 рр.); США—у період війни за незалежність 17751783 рр. і громадянської війни 1861-1865 рр.; Англії—під час війни з Наполеоном на початку XIX ст.; Франції—у період Французької революції 1789-1791 рр. Особливо високих темпів інфляція досягла в Німеччині після першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса в обігу досягала 496 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон разів.
Наведені історичні приклади доводять, що інфляція не є породженням сучасності, а мала місце й у минулому.
Інфляція — це знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності. Звичайно інфляція має у своїй основі не одну, а кілька взаємозалежних причин, і виявляються вони не тільки в підвищенні цін. Поряд із відкритою ціновою має місце прихована, або придушена, інфляція, що виявляється насамперед у дефіциті, погіршенні якості товарів.
Нагадаємо, що не кожне підвищення цін служить показником інфляції. Ціни можуть підвищуватися в результаті поліпшення якості продукції, погіршення умов видобутку паливно-сировинних ресурсів, зміни суспільних потреб. Але це буде, як правило, не інфляційний, а певною мірою логічне, виправдане зростання цін на окремі товари.
Наприклад, перехід на випуск нових модифікацій автомобілів з економічним двигуном, які відповідають міжнародним стандартам, очевидно, призведе до підвищення відпускної ціни: більш досконала і якісна продукція потребує великих витрат і цінується вище. Водночас систематичне зростання цін на се-
рійно вироблені автомобілі однієї і тієї ж моделі без будь-яких поліпшень, а нерідко і з погіршенням оздоблення і зниженням надійності в експлуатації має яскраво виражений інфляційний характер.
Існує і дещо інший погляд на природу інфляції, що цілком природно, тому що інфляція являє собою надзвичайно складний, суперечливий, недостатньо вивчений процес. Як вважають деякі економісти, під інфляцією варто розуміти підвищення загального рівня цін в економіці. Полемізуючи з цією точкою зору, П. Хейне писав, що не варто забувати: змінюються ціни не тільки товарів, а й вимірювачів їх цінності, тобто грошей. Інфляція—це не збільшення розміру предметів, а зменшення довжини лінійки, якою ми користуємося. Він звертає увагу на те, що в умовах натурального обміну (при відсутності грошей) ми ніяким би чином не зіткнулися б з інфляцією, одночасне підвищення всіх цін було б логічно неможливо.
Безперечно одне: падіння купівельної спроможності грошей і підвищення цін взаємозалежні. Інфляція—це зниження купівельної сили грошей і, можна сказати, це підвищення грошових цін на блага, це переповнювання каналів обігу надлишковими паперовими грошима, не забезпеченими відповідним збільшенням товарної маси.
Як відомо, поступове зростання цін мало місце протягом усієї історії розвитку товарного виробництва і ринку. В епоху функціонування повноцінних грошей воно зумовлювалося псуванням монети або зниженням вартості золота, чи першим і другим одночасно. В усіх цих випадках зменшувалася вартість саме монети, що зумовлювало згідно з вимогами закону вартості зростання товарних цін. Проте відбувалося воно надзвичайно повільно і поступово, було майже непомітним протягом одного людського життя. Більше того, періоди підвищення цін змінювалися періодами їх спаду. Тому таке знецінення грошей не викликало істотних економічних та соціальних потрясінь.
» следующая страница »
1 ... 197 198 199 200 201 202203 204 205 206 207 ... 384