261
ження. Це тимчасово відволікає зайві гроші з обігу, послаблює інфляційний тиск на товарні ціни, і вони деякий час залишаються незмінними чи підвищуються повільно. Уповільнюється швидкість обігу грошей, це теж має певний антиінфляційний ефект.
Зазначені процеси зумовлюють ще один фактор послаблення інфляційних наслідків надмірної емісії. Зростання грошових нагромаджень і збережень у період, поки не виявилася тенденція до знецінення грошей, посилює стимули активізації підприємництва, товарно-грошових відносин, підвищення продуктивності праці, що приводить до розширення виробництва та реалізації товарів. На другій стадії інфляції темпи знецінення паперових грошей випереджають темпи зростання емісії. Це зумовлюється таким факторами:
• у певний момент власники грошових нагромаджень і збережень починають розуміти їх нереальність і пред’являють на ринок для купівлі товарів, це прискорює збільшення маси грошей у поточному обігу і платоспроможного попиту порівняно з поточною емісією;
• одночасно зменшується відплив у нагромадження нових випусків грошей внаслідок чого зростає швидкість обігу всієї грошової маси;
• виникають і швидко поширюються бартерні операції, звужуючи товарну основу грошової маси в обігу;
• знецінення грошей призводить до відтоку робочої сили з сфери виробництва у сферу спекулятивного обміну, що зумовлює падіння виробництва і товарообороту внаслідок чого зменшується потреба обігу в грошах.
Унаслідок дії зазначених факторів зайва маса грошей в обігу починає зростати швидше за їх емісію. Зростання цін, а отже, і знецінення грошей визначаються передусім динамікою зайвої маси грошей і тому випереджають темпи емісії.
Сучасній інфляції притаманний ряд відмінних рис: якщо раніш інфляція мала локальний характер, то зараз — повсюдний; якщо раніш вона охоплювала певний період часу, тобто мала періодичний характер, то зараз стала хронічною; сучасна інфляція існує під впливом не тільки грошових, а й негрошових чинників.
Отже, сучасна інфляція відчуває вплив багатьох чинників.
До першої групи відносяться чинники, що викликають перевищення грошового попиту над товарною пропозицією, у результаті чого відбувається порушення вимог закону грошового обігу. Друга група об’єднує чинники, що ведуть до початкового зростання витрат і цін товарів, який підтримується наступним підтягуванням грошової маси до їх зрослого рівня. Насправді обидві групи чинників переплітаються і взаємодіють одна з одною, викликаючи зростання цін на товари і послуги, або інфляцію.
У залежності від переважання чинників тієї або іншої групи розрізняють два типи інфляції: інфляцію попиту й інфляцію витрат.
262
Інфляція попиту обумовлюється такими грошовими чинниками.
Мілітаризація економіки і зростання військових витрат. Військова техніка стає дедалі менше пристосованою для використання в цивільних галузях, у результаті чого грошовий еквівалент, що протистоїть військовій техніці, перетворюється в чинник, зайвий для обігу.
Дефіцит державного бюджету і зростання внутрішнього боргу. Покриття дефіциту відбувається шляхом розміщення позик держави на грошовому ринку або за допомогою додаткової емісії нерозмінних банкнот центрального банку. Перший шлях характерний для США, а другий—для країн з перехідною економікою.
Кредитна експансія банків. Так, в Україні великий обсяг кредитів, що надаються НБУ для фінансування витрат уряду.
Імпортована інфляція. Це емісія національної валюти понад потреби товарообігу при покупці іноземної валюти країнами з активним платіжним балансом.
Надмірні інвестиції у важку промисловість. При цьому з ринку постійно витягуються елементи продуктивного капіталу, замість яких в обіг надходить додатковий грошовий еквівалент.
» следующая страница »
1 ... 199 200 201 202 203 204205 206 207 208 209 ... 384