Проте величина валового, або чистого прибутку, взята сама по собі, без урахування величини використаного капіталу чи витрат, які мали місце в процесі виробництва певної продукції, не дасть змогу зробити висновок щодо кінцевих результатів діяльності підприємства (фірми). Для цієї мети використовується такий показник, як “рентабельність”. При цьому відрізняють “рентабельність виробництва” та “рентабельність виробленої продукції”.
Показник “рентабельність виробництва” засвідчує, наскільки результативно використовується в процесі виробництва авансований основний та оборотний капітал, і розраховується як відношення (у відсотках) прибутку за рік до середньорічної сумарної вартості основних виробничих фондів та оборотних коштів підприємства (фірми), а саме:
Рв = Пб / (Фо + Фоб) х 100, де
Рв — рентабельність виробництва (%);
Пб — балансований прибуток, грн;
Фо — середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн;
Фоб — вартість оборотних коштів, грн.
Показник “рентабельність продукції” відбиває результативність поточних витрат і розраховується як відношення (у відсотках) прибутку від реалізації продукції до собівартості реалізованої продукції, а саме:
Рп = Пп / Св х 100, де
Рп — рентабельність реалізованої продукції )%);
Пп — прибуток від реалізації продукції, грн.;
Св — собівартість реалізованої продукції.
Рентабельність продукції може бути розрахована як у цілому по всій масі продукції, так і по окремих її видах.
Маємо зазначити, що в країнах з розвинутою ринковою економікою застосовуються інші показники, які поки що не використовуються підприємствами (фірмами) в Україні, але не виключено, що вони займуть належне їм місце у звітності нашої економіки в найближчи роки.
Так, основний коефіцієнт доходності (коефіцієнт рентабельності власного капіталу) розраховується як відношення (в %) чистого прибутку підприємства (фірми) до величини середнього власного капіталу, а саме:
Рд=(чистий прибуток / середній власний капітал) х 100.
Цей коефіцієнт показує ступінь відшкодування власного капіталу і характеризує необхідну умову існування та розвитку підприємства (фірми).
Використовуються також інші показники, які відіграють часткову роль порівняно з вищезазначеним. Так, коефіцієнт прибутковості інвестованого капіталу дозволяє мати уявлення про ефективність використання інвестованого капіталу (він розраховується як відношення (в %) оперативного характерного результату до середньої величини інвестованого капіталу), а коефіцієнт прибутковості—про ефективність виробництва, тобто про ефективність використання ресурсів стосовно отриманих результатів (він розраховується як відношення результатів оперативного характеру (в %) до чистих доходів від продажу).
Безперечно, що норма (коефіцієнт) рентабельності значною мірою буде залежати від величини витрат (собівартості продукції) того чи іншого підприємства (фірми). Тому мінімізація витрат і максимізація прибутку—першочергове завдання підприємця, що дозволяє йому і збільшити прибутковість своєї діяльності, і підвищити конкурентоздатність виробленої ним продукції.
До основних напрямків (шляхів) зниження витрат виробництва (собівартості продукції) відносять такі як:
• використання досягнень науково-технічного прогресу, що дозволить підвищити ефективність функціонування живої праці (це знаходить відбиток у зростанні продуктивності праці);
• економія матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива тощо), що дозволить зменшити питому вагу матеріальних ресурсів у структурі витрат (собівартості), тобто зменшити матеріаломісткість (матеріалоємність) продукції;
• удосконалення організаціі виробництва, що дозволить поліпшити використання основних виробничих фондів, підвищити якість управління тощо;
» следующая страница »
1 ... 138 139 140 141 142 143144 145 146 147 148 ... 384