Економічна теорія

 4. Прибуток. Рентабельність. Шляхи зниження витрат виробництва

Виходячи зі змісту підприємницької діяльності, її мета—отримання при­бутку. Прибуток є одним з узагальнюючих оцінювальних показників діяльності і окремого підприємця,і підприємства (фірми), і галузі,і економіки у цілому. Він розраховується як різниця між виручкою від реалізації вироблених товарів (надання послуг) і загальними (сукупними) витратами на виробництво та реа­лізацію товарів (послуг).

В економічній літературі підкреслюється, що прибутку притаманне вико­нання таких важливих функцій, як:

•     визначення кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства (фірми), обсягу його грошових накопичень;

•      бути головним джерелом фінансування витрат, спрямованих на вироб­ничий та соціальний розвиток підприємства (фірми);

•     бути провідним джерелом формування фінансів держави—державного бюджету.

Тому основним завданням будь-якого підприємства (фірми) є максималі- зація прибутку, а така максималізація прибутку водночас—провідний, безаль- тернативний шлях до підвищення ефективності виробництва, зростання доб­робуту населення, поліпшення соціального клімату в суспільстві.

Якщо К.Маркс розглядав прибуток як модифіковану (перетворену) фор­му додаткової вартості, а остання, в свою чергу, розглядалась як результат екс­плуатації капіталом найманої праці (робочої сили найманих робітників), то в сучасній економічній думці превалює погляд на прибуток як результат вико­ристання трьох факторів виробництва—праці, землі і капіталу.

У зв’язку із зазначеним прибуток визначається як:

•     плата за послуги при здійсненні підприємницької діяльності;

•     плата за новаторство, за талант в управлінні підприємством (фірмою);

•     плата за ризик, за невизначеність результатів підприємницькоїдіяльності;

•     монопольний прибуток, який має місце уразі монопольного становища ви­робника (продавця) на ринку або наявності природної монополії.

В процесі господарської діяльності підприємству (фірмі) доводиться мати справу з різними видами прибутку, але найбільш узагальнюючими поняттями є.валовий (балансовий) прибуток і чистий прибуток.

Валовий (балансовий) прибуток являє собою прибуток, який отримано від реалізації:

•     продукції (робіт, послуг);

•     основних фондів та іншого майна підприємства;

•     позареалізаційних операцій (участі в діяльності інших підприємств, здачі майна в оренду, отриманнядивідендів і процентів за акціями, облігаціями та інши­ми цінними паперами, сум, отриманих у вигляді відшкодування збитків, а також інших операцій, безпосередньо не пов’язаних з діяльністю підприємства).

Величина валового прибутку визначається як різниця між загальною ви­ручкою підприємства (фірми) від реалізації продукції та інших прибуткових операцій, витратами, які це підприємство мало за цей же період часу. Не слід ототожнювати валовий прибуток з валовим доходом. Останній — показник, який визначає ту частку валової продукції підприємства, яка залишається після покриття всіх матеріальних витрат, тобто це — новостворена на підприємстві вартість як результат використання живої праці колективу підприємства. Но- востворена вартість, в свою чергу, складається з вартості необхідного продукту та вартості додаткового продукту. Валовий дохід, взятий у масштабі всього на­родного господарства, відповідає показникові “національний дохід країни”. Якщо з суми валового прибутку сплатити податки та інші обов’язкові платежі, то отримаємо чистий прибуток підприємства (фірми), який відповідно до ст. 5 Закону України “Про підприємництво” залишається у вільному розпорядженні підприємства (фірми).

 

« Содержание


 ...  142  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я