2. Потужний податковий прес, який усуває зацікавленість юридичних і фізичних осіб в офіційній економічній діяльності.
3. Правовий нігілізм представників усіх рівнів державної влади і всіх соціальних верств населення. Відсутність стабільного і збалансованого законодавства.
4. Безконтрольне зростання і безкарність діяльності кримінальних структур. !нтеграція оргзлочинності із суб’єктами економічної діяльності. Пасивна згода держави на легалізацію кримінальних авторитетів, у тому числі і в суспільно-політичному житті.
5. Незахищеність громадян і підприємств від посягань злочинних формувань і встановлення контролю кримінальних структур за їх діяльністю.
6. Правова незахищеність суб’єктів економічної діяльності від зловживань, утисків, протидії і вимагань з боку представників різних структур і рівнів держапарату.
7. Низький рівень оплати праці всіх категорій держслужбовців і працівників бюджетної сфери.
8. Соціально-економічна криза, неритмічна робота великої кількості підприємств, затримки в оплаті праці, зростання безробіття, відсутність соціального захисту населення.
9. Відсутність інвестиційної альтернативи тіньовим капіталам.
10. Міждержавна інтеграція тіньового сектора економіки і суб’єктів тіньової економічної діяльності.
11. Келійність організації і проведення приватизації економічно перспективних об’єктів, ігнорування конкурентності і доступності приватизації для легальних капіталів (у тому числі й іноземних).
12. Втрата історичних традицій, моральних і етичних норм, що лежать в основі поваги до приватної власності, кодексу підприємницької та робочої честі.
Узагальнюючи перелік причин тінізації економічної діяльності в Україні, автори дослідження приходять до висновку, що «домінуючими причинами посилення тіньового сектора економіки на різних етапах розвитку держави є зацікавленість у цьому процесі представників правлячого режиму і звуження мотивації у фізичних і юридичних осіб до економічної діяльності в офіційному секторі економіки. Але усунення тотального контролю за всіма громадянами, властивого комуністичному режиму, призвело до хаотичного, неконтрольованого, вибухового зростання масштабів і впливу тіньового сектора економіки. Реструктуризація тіньової економіки і відсутність реальних механізмів, здатних обмежити її зростання і проникнення до всіх шпарин держави, не змінила самої сутності цього явища. Тіньова економіка залишається альтернативною економіці офіційній, і посилення першої може здійснюватися тільки за рахунок послаблення другої. Наслідком цього стала безрезультативність численних спроб стабілізації економіки держави, які зводилися лише до різних спроб впливу на її офіційну складову. Серйозний аналіз процесів і тенденцій, що відбувалися в тіньовому секторі, підмінявся традиційними, характерними ще для соціалістичного ладу закликами до непримиренної боротьби з тіньовою економікою і тіньовиками.
Але така боротьба ніяк не обмежувала розростання тіньової економіки до тотальних масштабів. Офіційний сектор економіки продовжував швидко руйнуватися, зумовлюючи наростання соціально-економічної дестабілізації. Разом з руйнуванням економіки руйнувалися правові та морально-етичні підвалини суспільства. Нехтування законами, криміна- лізація економічних і соціально-політичних відносин стали нормою функціонування молодої держави.»
На окрему увагу заслуговує і висвітлення результатів дослідження причин тіньової економіки у працях вчених-юристів, які зробили значний внесок у розробку проблематики детінізації економічних відносин. Так, В.М. Попович до причин стрімкої тінізації сучасних суспільно-економічних процесів в Україні відносить:
» следующая страница »
1 ... 92 93 94 95 96 9798 99 100 101 102 ... 350