Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

2.   Потужний податковий прес, який усуває зацікавленість юридич­них і фізичних осіб в офіційній економічній діяльності.

3.  Правовий нігілізм представників усіх рівнів державної влади і всіх соціальних верств населення. Відсутність стабільного і збалансованого законодавства.

4.   Безконтрольне зростання і безкарність діяльності кримінальних структур. !нтеграція оргзлочинності із суб’єктами економічної діяльності. Пасивна згода держави на легалізацію кримінальних авторитетів, у тому числі і в суспільно-політичному житті.

5.  Незахищеність громадян і підприємств від посягань злочинних фор­мувань і встановлення контролю кримінальних структур за їх діяльністю.

6.   Правова незахищеність суб’єктів економічної діяльності від зло­вживань, утисків, протидії і вимагань з боку представників різних струк­тур і рівнів держапарату.

7.   Низький рівень оплати праці всіх категорій держслужбовців і пра­цівників бюджетної сфери.

8.   Соціально-економічна криза, неритмічна робота великої кількості підприємств, затримки в оплаті праці, зростання безробіття, відсутність соціального захисту населення.

9.  Відсутність інвестиційної альтернативи тіньовим капіталам.

10.   Міждержавна інтеграція тіньового сектора економіки і суб’єктів тіньової економічної діяльності.

11.  Келійність організації і проведення приватизації економічно пер­спективних об’єктів, ігнорування конкурентності і доступності привати­зації для легальних капіталів (у тому числі й іноземних).

12.      Втрата історичних традицій, моральних і етичних норм, що ле­жать в основі поваги до приватної власності, кодексу підприємницької та робочої честі.

Узагальнюючи перелік причин тінізації економічної діяльності в Україні, автори дослідження приходять до висновку, що «домінуючими причинами посилення тіньового сектора економіки на різних етапах роз­витку держави є зацікавленість у цьому процесі представників правлячо­го режиму і звуження мотивації у фізичних і юридичних осіб до еконо­мічної діяльності в офіційному секторі економіки. Але усунення тоталь­ного контролю за всіма громадянами, властивого комуністичному режиму, призвело до хаотичного, неконтрольованого, вибухового зростання мас­штабів і впливу тіньового сектора економіки. Реструктуризація тіньової економіки і відсутність реальних механізмів, здатних обмежити її зрос­тання і проникнення до всіх шпарин держави, не змінила самої сутності цього явища. Тіньова економіка залишається альтернативною економіці офіційній, і посилення першої може здійснюватися тільки за рахунок послаблення другої. Наслідком цього стала безрезультативність числен­них спроб стабілізації економіки держави, які зводилися лише до різних спроб впливу на її офіційну складову. Серйозний аналіз процесів і тен­денцій, що відбувалися в тіньовому секторі, підмінявся традиційними, характерними ще для соціалістичного ладу закликами до непримиренної боротьби з тіньовою економікою і тіньовиками.

Але така боротьба ніяк не обмежувала розростання тіньової економі­ки до тотальних масштабів. Офіційний сектор економіки продовжував швидко руйнуватися, зумовлюючи наростання соціально-економічної дестабілізації. Разом з руйнуванням економіки руйнувалися правові та морально-етичні підвалини суспільства. Нехтування законами, криміна- лізація економічних і соціально-політичних відносин стали нормою фун­кціонування молодої держави.»

На окрему увагу заслуговує і висвітлення результатів дослідження причин тіньової економіки у працях вчених-юристів, які зробили знач­ний внесок у розробку проблематики детінізації економічних відносин. Так, В.М. Попович до причин стрімкої тінізації сучасних суспільно-еко­номічних процесів в Україні відносить:

 

« Содержание


 ...  97  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я