Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

 1. Розвиток досліджень причинності тінізації економічних процесів в Україні

Дослідження причинності в процесах тінізації економічних відносин є не тільки однією з базових складових системи теоретичних положень про тіньову економіку, а й стрижнем розробки заходів державної політи­ки щодо зниження рівня девіації в економіці. Значною мірою саме рівень дослідження причинності є індикатором загального стану теоретичної та практичної довершеності всіх поверхів будівлі знань щодо детінізації еко­номічної діяльності.

Накопичений науковий потенціал вивчення причин тінізації свідчить про те, що він містить загальні причини тінізації, деякі підойми подаль­шого вивчення специфічних причин існування тіньової економіки, які притаманні певним країнам, тощо. В той же час теоретичний сегмент ви­вчення причинності цього наукового напрямку ще не вийшов за межі перших двох підходів — кондиціоналістського та традиційного, що свідчить про те, що внутрішня логіка дослідження ще перебуває на почат­ковому етапі свого розвитку.

Тіньова економічна діяльність, причини, які її породжують, не є ат­рибутом лише сучасних держав: з виникненням перших державних утво­рень — з поділом суспільства на класи виникає певна суперечність, про­тистояння інтересів його членів та інтересів держави. Так, наприклад, ра­зом з початком карбування монет виникає і фальшивомонетництво. Найдавніший з відомих історії випадків підробки монет пов’язаний з дав­ньою Парфією. Археологами було знайдено дві монети часів правління Мітридата II (123—87 роки до н.е.), одна з яких виявилася підробкою

. З історії відома і гострота тіньових процесів у сфері давнього оподаткуван­ня — сплати данини, яка існувала у давньокиївській Русі. Тривалий час збирання данини мало хижацький, стихійний характер. Так, розлючені частими походами князя Ігоря по данину підлеглі племена древлян влаш­тували засідку, в якій загинув сам князь зі своєю невеликою дружиною. Після вбивства князя Ігоря княгиня Ольга ввела регламентацію у відно­сини щодо данини. Були встановлені норми — «уроки», назначався час і пункти збору — «погости», в які звозилася данина

.

Історичний досвід свідчить, що доки існуватиме державна форма організації суспільного життя, а держава у той чи інший спосіб впливати­ме на забезпечення своїх інтересів поширенням обмежень, вимог та забо­рон, доти зберігатиметься й тіньова економіка

.

Отже, доконечною умовою існування тіньової економіки є наявність вимог і обмежень, висунутих державою до економічної діяльності. Пору­шення цих вимог, заборон, обмежень лежить в основі виникнення та існу­вання будь-якої тіньової економічної діяльності. Чим інтенсивними є вимоги та обмеження держави до економічної діяльності, тим ширшим є простір потенційних можливостей для розвитку тіньової економічної діяльності. У зв’язку з цим дослідження типології обмежень і заборон має велике значення для вивчення причинності тіньової економіки

.

О.В.Турчинов зазначає, що обмеження з боку держави економічної діяльності і вимоги та заборони, які висуваються до неї, мають суттєві відмінності як у цільових установках, функціях і завданнях їх висунення, так і в соціально-економічних наслідках їхнього впливу. Всю сукупність державних заборон, обмежень і вимог, які регламентують економічну діяльність, О.В.Турчинов пропонує поділити на три групи.

Перша група—позитивні обмеження, вимоги та заборони. Цільовою установкою, функцією даних обмежень і заборон є збереження і розви­ток соціально-економічних основ суспільства, його цінностей. Це така кваліфікаційна група режимних вимог та обмежень, які увібрали в себе соціальну пам’ять, досвід щодо морально-етичних (релігійних) устано­вок організації суспільного життя. Для забезпечення цієї функції в даних обмеженнях та заборонах реалізувалися такі завдання:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 88 89 90 91 92 9394 95 96 97 98  ... 350