Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Серед причин розвитку тіньової економіки в СРСР радянські вчені виділяли і часткові стосовно до панування адміністративно-командної си­стеми господарювання: 1) хронічна незбалансованість попиту та пропозиції, колосальний дефіцит товарів і послуг; 2) стрибкоподібне збільшення гро­шової маси в умовах товарного дефіциту і запуск масштабних механізмів перерозподілу величезних грошових коштів; 3) недосконалість господарсь­кого механізму, його недостатня мобільність та гнучкість; 4) заборони щодо недержавних форм господарювання, індивідуальної трудової та комерцій­ної діяльності, що грунтуються на приватній власності; 5) неадекватність та неефективність правового регулювання господарської діяльності, що ство­рюють значні можливості для протиправних та злочинних дій або прово­кують до них; 6) загальна неефективність офіційного господарського ме­ханізму, його нездатність забезпечити стимулювання та позитивну моти­вацію трудової діяльності громадян та господарювання основних виробничих ланок економіки — підприємств і т.і.

Методологічний алгоритм дослідження причин стрімкої тінізації еко­номічних відносин в Україні в умовах проведення економічних та со­ціально-політичних реформ, його інструментарію, підходи вивчення та їх рівень якісно не зросли порівняно з попереднім станом розвитку цих досліджень стосовно умов адміністративно-командної системи господа­рювання і стосуються скоріш вивчення видимості, характеру прояву про­цесів тінізації, а не їх сутності.

Серед основних об’єктивних та суб’єктивних причин, які сприяли масштабному зростанню вітчизняної тіньової економіки в цих умовах, В.О. Мандибура, наприклад, називає дві основні:

«По-перше, об’єктивно, згідно з теорією трансформації, розпад будь- якої системи (тим більше такої складної, як соціально-економічна) на перших етапах закономірно може сприяти суттєвому примноженню тих основних недоліків і вад, які іманентно були властиві системі, що розпа­лась.

Саме тому фактичне збереження в Україні найбільш характерних па­раметрів господарського механізму, заснованого на безконтрольній дер­жавній власності та державній монополії, що відбувалося на тлі різкого послаблення, а у подальшому і повної ліквідації директивного принципу планування і розподілу матеріальних, фінансових та трудових ресурсів, суттєво загострило недоліки старої системи господарювання, оскільки вимагало незмірного зростання масштабів «тіньової підмазки» старих гіпертрофованих механізмів прийняття рішень, що почали діяти на «новій», так би мовити, «ринковій» основі.

По-друге, суб’єктивно, хоча старі владні структури колишньої дер­жави і розпалися, проте не розпалися ті соціально структуровані у мину­лому спільноти, що їх персоніфікували. Тобто залишилися люди, які вхо­дили до цих структур і які не тільки не втратили між собою набутих тісних зв’язків, а й до цього часу продовжують зберігати у недоторканості саме ті специфічні стосунки, що залишаються побудованими на принципах і відносинах кругової корпоративної поруки, земляцтва, протекціонізму, кумівства і блату.

Як стара, так і генетично нею породжена нова бюрократія в транс­формаційний період опинилися в епіцентрі ринкових перетворень. Більше того, ця унікальна «родинна» спільнота стала провідним суб’єктом реалі­зації «планів» трансформації соціальної та державної політики ринкового реформування.»

Автори наукового дослідження «Оцінка стану тіньової економіки України та методи розрахунків її обсягів» дають широкий перелік причин розвитку тіньових процесів в Україні, які досить адекватно репрезенту­ють загальні результати їх дослідження. До цих причин вони відносять:

1.   Зацікавленість окремих представників державного апарату в існу­ванні тіньової економіки і в отриманні тіньових доходів, пряме їх вклю­чення в процеси тінізації.

 

« Содержание


 ...  96  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я