Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

•      охорона та збереження життя і здоров’я членів суспільства;

•      охорона та збереження власності, матеріальних і культурних цінно­стей суспільства;

•      охорона та збереження морально-етичних підвалин суспільства;

•      збереження і передача соціальної пам’яті суспільства, соціально- економічної інформації, механізмів отримання нових знань, навчання.

Вимоги, заборони і обмеження першої групи, які містять у собі основні імперативи морально-етичної організації життя суспільства і не знайшли свого відображення в державних законодавчих та нормативних актах, ста­новлять своєрідну неформальну (тіньову) систему нормативних ціннос­тей, які оберігаються і культивуються як система традиційних норм зви­чаєвого права у суспільних та релігійних інститутах.

В основі причин тінізації, пов’язаної цією групою державної лімітації, лежить відсутність переконаності членів суспільства у необхідності дотри­мання домінуючих морально-етичних установок.

До другої групи належать вимушені вимоги, заборони і обмеження, які висуваються державою до економічної діяльності з метою збереження і розвитку самої держави. Це вимоги забезпечення умов її функціонуван­ня. Реалізація цієї функції передбачає виконання таких завдань:

•      забезпечення діяльності держави матеріальними, фінансовими та людськими ресурсами;

•      захист цілісності та інтересів держави;

•      створення механізмів і систем державного управління соціально- економічними процесами;

•      забезпечення умов для соціальної, політичної, економічної ста­більності та розвитку суспільства.

Основу другої групи становлять вимоги, обмеження і заборони, по­в’язані з обов’язковістю оподаткування доходів, трудової та військової повинності, заборони на діяльність, яка посягає на економічні та політичні основи держави та її безпеку, заборону діяльності, яка є монополією дер­жави — виготовлення грошей, розповсюдження військових технологій, виконання військових та правоохоронних функцій тощо; регламентація зовнішньоекономічної діяльності; вимоги обов’язкової участі у реалізації державних соціальних програм тощо. Невиконання встановлених дру­гою групою вимог, обмежень і заборон і як результат — протистояння державному управлінню і тінізація цієї діяльності становлять суттєвий сегмент сучасної тіньової економіки.

Серед причин тінізації, пов’язаної з цією групою, автор виділяє такі:

•      неналежне виконання державою своїх функцій і зобов’язань;

•       недосконалість законодавчої бази, яка регламентує економічну діяльність (її складність, безсистемність і суперечливість);

•      відсутність громадського контролю за діяльністю держапарату;

•      низька ефективність системи державного управління, помилковість і безперспективність програм, які реалізує держава;

•      економічна вигода від порушень регламентації та обмежень тощо.

До складу цієї групи можуть входити також і причини першої групи.

Третю групу, на думку О.В.Турчинова, становлять надмірні обме­ження, заборони та вимоги. Егоїзм правлячої еліти штовхає її на здійснен­ня регуляції економічної діяльності на користь своїх власних інтересів, які домінують над інтересами суспільства. Наслідком цього є переважан­ня обсягів ВВП, який перерозподіляється в інтересах олігархічних кіл та вищих прошарків правлячої бюрократії. Дана група вимог, заборон і об­межень зорієнтована на виконання таких завдань:

•      створення механізмів перерозподілу ВВП на користь правлячої елі­ти, інтереси якої вступають у суперечність з інтересами більшості суспіль­ства;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 89 90 91 92 93 9495 96 97 98 99  ... 350