.
Так, значна частина українських політиків, міжнародні організації, іноземні спостерігачі вважають, що останні виборчі кампанії в Україні проходили з використанням недемократичних методів, корумпованих дій. За результатами соціологічних досліджень, проведених напередодні останніх виборів Президента України (1999 р.), кожний другий виборець України ще до початку виборчої кампанії сумнівався в чесності проведення виборів і їх результатів. Населення вважає, що проведенню чесної виборчої кампанії не сприяють Центральна виборча комісія (16% опитаних), мафія й організована злочинність (12%), члени дільничних виборчих комісій (6%), Президент України, політичні партії, представники бізнесу (5%у.
Згідно з даними правоохоронних органів України, у представницькі органи влади на виборах 1998 року було обрано значну кількість осіб, що є або організаторами (активними учасниками) організованих злочинних угруповань, або до моменту їх обрання здійснили злочини корупційного характеру. Так, за інформацією Центру громадських зв’язків Головного управління МВС України в Криму, депутатами Керченської міської ради є дев’ять організаторів (активних членів) організованих злочинних угруповань
. У1999 році за здійснення злочинів були арештовані чотири депутати Євпаторійської міської ради
.
Корупція в системі бюрократичного управління передбачає експлуатацію влади у приватних інтересах. Під час формування владних структур її поширення призводить до того, що, по-перше, влада дістається особам, яким вона насправді не делегована виборцями чи які не повинні займати державні посади за своїми діловими і особистими якостями. Фактично йдеться про незаконне присвоєння влади. По-друге, до влади приходять представники кримінального середовища, у т.ч. лідери злочинних угруповань. По-третє, сформована в такий спосіб влада є незаконною і буде використовуватися її представниками зі злочинною метою — для незаконного збагачення, ухилення від відповідальності, переслідування опонентів і т.п.
На наявність непрозорості у системі сучасної бюрократії, її низьку ефективність, тіньове прикриття працює і такий фактор, як дублювання багатьох функцій—існування деякого дуалізму влади. Наприклад, є Президент, який начебто і не очолює виконавчу владу, і є Кабінет Міністрів, який є її найвищим органом. Однак Президент видає безпосередні доручення Кабінету Міністрів і фактично здійснює управління його діяльністю. Існує управління з питань економічної політики у складі секретаріату Кабінету Міністрів; є Головне управління організаційно-кадрової роботи і взаємодії з регіонами в Адміністрації Президента, паралельно практично ті самі функції виконує Управління експертизи та аналізу розвитку територій у Кабінеті Міністрів
.
Слід підкреслити, що система державної влади в Україні мало зробила і робить для забезпечення прозорості механізмів свого функціонування, відкритості їх для широкого суспільного контролю як норми своєї діяльності. Всупереч цьому, затвердження інституту транспарентності у практиці державного життя є вже багаторічною тенденцією у розвитку ряду країн світу, суспільно-державний лад яких прийнято кваліфікувати як ліберально-демократичний. Основоположником інституту транспарентності слід вважати Швецію, де закон «Про свободу видань» був прийнятий ще у 1766 році, а введений в дію з 1767 року. З метою модернізації та адаптації до реалій життя він ревізувався у 1937, 1949, 1974, 1983 роках. За Швецією інститут транспарентності впровадила Фінляндія у законі «Про відкритість публічних документів» (прийнятий у 1951 році, введений в дію з 1952 року). Відповідний Закон США «Про свободу інформації» був прийнятий у 1966 році, введений в дію у 1967 році, ревізований у 1974, 1976, 1978, 1986 та 1986 роках. У 70-80-ті роках подібне законодавство було розроблене, прийняте та введене в дію також у Данії, Норвегії, Франції, Нідерландах, Австралії, Канаді, Новій Зеландії, Австрії, Бельгії, Республіці Кореї.
» следующая страница »
1 ... 162 163 164 165 166 167168 169 170 171 172 ... 350