Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

діяльність, постійно стикаються із проблемами, що пов’язані з обмежен­нями їх прав на підприємницьку діяльність з боку органів державної вла­ди. У своїх зверненнях до Уповноваженого з прав людини в Україні Н.Кар- пачової підприємці повідомляють, що такі державні установи, як подат­кова міліція, органи пожежного нагляду, санітарно-епідеміологічна служба, часто порушують їх права. Перелік органів державної влади, які покликані об’єктивно відстоювати законні інтереси підприємців, а не порушувати їх, можна продовжувати

.

Прикладом чиновницького свавілля є вимога посадових осіб різних відомств до підприємців робити внески у благодійні фонди, в яких вони особисто зацікавлені. Деякі з цих фондів мають статус правозахисних. Проте на практиці вони виконують функції, далекі від проголошених у статутних документах. Ці внески є не тільки скороченням доходів підприємця і зменшенням оплати праці, а й тінізацією відносин підприє­мця та посадових осіб органів державної влади, працівника і роботодавця, збільшенням кількості тих, хто змушений отримувати від держави суб­сидії, однією з причин перетворення у бідних працюючих, обмеження перспектив подолання глибокої структурної кризи в країні.

Уповноважений з прав людини змушена констатувати, що через без­карність таких дій іде постійна і потужна протидія підприємницькій діяль­ності з боку державних посадових осіб. Це зводить нанівець регуляторну політику, яка проводиться у державі. Прикладом цього є практика діяль­ності окремих державних органів, пов’язана з виконанням Указу Прези­дента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяль­ності» від 23 липня 1998 р. Цим указом передбачено систему заходів щодо впорядкування перевірок та порядку їх здійснення. Всупереч вимогам указу Державна податкова адміністрація України видала розпорядження про проведення перевірок з відома своїх безпосередніх керівників у будь- який час та без відповідного посвідчення. Такі перевірки продовжують негативно впливати як на подальший розвиток підприємницької діяль­ності в Україні, так і на морально-психологічний клімат у середовищі підприємців, мотивацію їхньої діяльності.

Сьогодні майже три десятки контролюючих інстанцій мають право застосовувати проти підприємця штрафні санкції, а всього таких органі­зацій більше сотні. За даними Міжнародної фінансової корпорації, найбільш активними перевіряючими були податкові органи. Кожна фірма перевірялася у середньому 2,8 раза. У цілому кількість перевірок стано­вила 1 млн 600 тис., тобто 2 млн робочих днів, а загальні втрати малого бізнесу у зв’язку з цим перевищили 230 млн грн. Масового характеру набуло ігнорування перевіряючими вимог вищеназваного указу Прези­дента України щодо обов’язкового запису у журналі реєстрації фактів перевірок

.

Уповноважений з прав людини вважає, що наведені приклади ви­магають реформування системи, яка виключала б втручання органів ви­конавчої влади і місцевого самоврядування та їх посадових осіб у діяльність суб’єктів господарювання, передбачала б усунення правових перешкод у здійсненні підприємницької діяльності, забезпечення га­рантованого Конституцією права на свободу підприємництва. Практи­ка свідчить, що лише декларування єдиної державної регуляторної по­літики у сфері підприємництва як одного з головних пріоритетів у діяль­ності органів виконавчої влади щодо здійснення економічних реформ є малоефективним

;

7)     посилення ухилу до апаратних механізмів прийняття рішень, за­критість (нетранспарентність) діяльності самої адміністративно-державної системи управління, наявність явища бюрокорупції, низький рівень вико­навчої дисципліни державного апарату.

Гібридизація влади в Україні продукує особливу закритість, кулу- арність основних механізмів прийняття та реалізації рішень в системі дер­жавної влади. Цьому активно сприяють явища бюрокорупції

 

« Содержание


 ...  166  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я