Коефіцієнт систематичного ризику β деякого активу (тобто щільність зв’язку між біржовим курсом і-ї акції та загальним станом ринку) можна визначити за формулою:
(9.5)
де Ri – дохідність і-го виду активів; Rm – загальноринковий середній рівень дохідності; cov(Ri, Rm) – коваріація дохідності і-го активу та дохідності ринку; σ(Ri), σ(Rm) – середньоквадратичне відхилення відповідно і-го активу та загальноринкової дохідності; ρ(Ri, Rm) – коефіцієнт кореляції дохідності i-го активу та ринкової дохідності.
Більш спрощено β-коефіцієнт можна визначити так:
(9.6)
Цю залежність можна проілюструвати графічно (рис. 9.1).
Рис. 9.1 – Залежність між індивідуальною дохідністю
та середньоринковим рівнем дохідності
На графіку β-коефіцієнт означає кут нахилу лінії, що показує залежність Ri від Rm. Якщо зміна дохідності на ринку на 1 % призводить до зміни дохідності деякої акції більш, ніж на 1 % (наприклад, на 2 % – лінія А), то це означає, що мінливість цієї акції вища за середню, отже, вона є більш ризикованою за ринок. Якщо із зміною дохідності ринку на 1 % дохідність акції змінюється менше, ніж на 1 % (наприклад, на 0,6 % – лінія В), то це свідчить про меншу ризикованість цієї акції порівняно з ринком. Якщо ж β = 1 (лінія Б), то можна говорити, що акція має рівень ризику, однаковий з ринковим, β-коефіціент, що дорівнює нулю, характеризує цінний папір, не обтяжений ризиком.
При визначенні дохідності активів потрібно виходити з того, що необхідна величина дохідності складається з двох складових: безпечної ставки та премії за ризик. Безпечна ставка – це ставка процента по безризикових активах (наприклад, державних облігаціях). Премія за ризик – додаткова ставка доходу, розмір якої залежить від рівня ризикованості активів. При оцінці ризику за допомогою β-коефіцієнта премією за ризик є ринкова дохідність, скоригована на недиверсифікований (систематичний) ризик, пов’язаний з певними активами. Необхідну величину дохідності цінних паперів можна визначити наступним чином:
(9.7)
де RRRі – необхідна ставка доходу певного виду активів; r – безпечна ставка; Rm – середня дохідність ринку; β – рівень систематичного ризику.
Це рівняння показує, що будь-які активи з ризиком розміром β повинні приносити дохід, не менший, ніж RRRі. Якщо фактичний рівень дохідності акцій нижче, ніж RRRі, вони є непривабливими, якщо вище – такі акції є прибутковими і їх варто купувати.
Визначення ступеня ризику по інвестиційному проекту дозволяє вжити заходів для його зниження. Існують такі методи зниження ризику:
1) запобігання ризику, тобто розробка заходів, що повністю виключають конкретний вид ризику (відмова від використання в значних обсягах позикового капіталу, відмова від надмірного використання активів у низьколіквідних формах);
2) нормування ризику використовується за тими ризиками, що виходять за межі їх допустимого рівня. При цьому на підприємстві встановлюється спеціальна система внутрішні нормативів (наприклад, граничний розмір позикових коштів);
3) розподіл ризику між учасниками проекту передбачає часткову передачу ризиків партнерам по проекту – учасникам, постачальникам сировини, учасникам лізингової операції тощо;
4) зниження ступеня ризику – скорочення імовірності та обсягу втрат шляхом резервування коштів на покриття непередбачених витрат (формування резервного фонду підприємства та цільових фондів, передбачення резервних коштів в інвестиційних бюджетах);
5) страхування ризику – це операція з передачі ризиків страховій організації. На відміну від попередніх методів зниження ризику, які є внутрішніми, страхування ризику є зовнішнім методом.
» следующая страница »
1 ... 17 18 19 20 21 2223 24 25 26 27 ... 43